Четвертий рік поспіль Одеська міськрада здійснює проект створення унікальної бібліотеки — фінансує краєзнавчі і мемуарні видання про місто. Цьогоріч в рамках проекту двічі видано цікаве дослідження родоводу, життя і діяльності Григорія Маразлі (1831—1907) — видатного мецената, міського голови Одеси, людини, яка доклала багато зусиль для розквіту «південної перлини» України. Він навіки застиг у бронзі на одеській вулиці, названій його іменем.
Григорій Григорович і Григорій Іванович Маразлі давно стали доброю одеською легендою, яка поєднала документально підтверджені свідчення і перекази сивої давнини. Про цих непересічних людей написано чимало наукових статей і монографій в Україні, Греції і Болгарії. Стали вже традиційними Маразліївські читання в Одесі. Але широкому загалу вперше представлено цих історичних осіб в контексті часу, політичних подій, мінливої долі. «Батько і син Маразлі» — таку назву має книга одеситки, голови громадської організації «Греки Одеси», колишнього редактора газет «Епістрофі» та «Одиссос», автора дослідження «Одеська обласна громада греків. Віхи історії» Єлизавети Кузьмінської.
Маразлі-старший був причетний до організації структури порто-франко Одеси, стояв біля витоків банківської справи. Як голова грецької громади вкладав чималі власні кошти у освітянські і культурні проекти. Він брав участь у національно-патріотичному товаристві «Філікі Етерія», яке розміщалося в його приватному будинку, допомагав при формуванні «священних рот» грецьких патріотів для боротьби проти турків-османів.
Життєвому кредо «Честь понад почесть» не зрадив і його син. 19 орденів Росії, Греції, Туреччини, Персії, Франції, Італії, Чорногорії та інших держав красномовно говорять про його діяльність на громадській і державній ниві. 17 років він прослужив рідному місту як його голова. Освічена і витончена людина, Г. Г. Маразлі був неперевершеним і у громадсько корисній справі: підтримував талановиту молодь, будував училища і притулки, ініціював будівництво міської бібліотеки і театру, поштамту і першого стадіону, водопроводу і ботанічного саду, інших корисних місту об’єктів, залучаючи до всього власні кошти. Він став засновником училища в Афінах, ліцею в Салоніках, школи у Пловдіві, школи-притулку для сиріт на острові Керкіра. Отакі-то були колись міські голови...
...ыМогила Г. Г. Маразлі не збереглася: її знищено в соціалістичній Одесі. Але пам’ять про достойних людей живе і обростає легендами. Про все це, про греків Одеси і про саме багатонаціональне і неповторне місто і створено нову, документальну і захоплюючу, книгу.
