Пригадується, десь у середині 90-х один з міжнародних економічних фондів оприлюднив майбутній соціально-економічний зріз України 2025 року. Від тих пророцтв: основна промисловість — переробна, експорт — сировина, чисельність населення — 25—30 мільйонів — у мене волосся дибки встало. Але, якщо перші два висновки, з огляду на варварське знищення вітчизняними «реформаторами» промислово-аграрного потенціалу держави, більш-менш вписувалися у зарубіжну концепцію «процвітання» незалежної України, то третій — подвійне скорочення чисельності нації — асоціювався з фантазією психічно хворої людини. На жаль, сьогоднішні українські реалії не набагато «веселіші» за пророцтва зарубіжних аналітиків. Принаймні на Сумщині, чисельність населення якої за 20 років скоротилася на 25 з лишком відсотків.
По комунальних аптеках — «вогонь!»...
«Фактически отобрав у народа гарантированную Конституцией бесплатную медицинскую помощь, бизнесмены от власти не упускают из вида и такой стратегически важный в социальном плане объект как фармацевтический рынок. Властью все время инициируется процесс так называемой «реорганизации» коммунальных аптек Сумской области, которая сводится к созданию одного юридического лица, ликвидировав все остальные юридические лица...» — читаємо у зверненні фармацевтичної асоціації Сумської області, адресованому владним структурам ще на початку минулого літа. Відповідей чекали півроку, однак, не почувши навіть слабенького «ні гу-гу», звернулися по допомогу до «Голосу України».
...Ударити у дзвін місцеву асоціацію змусила чергова спроба.
— Як на мене, цьогорічна спроба згорнути в один «мішок» комунальні аптеки — може бути повтором десятирічної давності, — розповідає референт керівника асоціації Алла Олексич. — Попереднє «об’єднання» потягнуло приватизацію половини комунальних аптек регіону. Тоді під звуки «об’єднання» в Сумах прибрали до рук і п’ять найпотужніших аптек обласного центру. Чи не тому, аби не викликати резонансу в суспільстві, на Божий світ з’являється розпорядження від 26.01.2001 року «Про перелік об’єктів обласної комунальної власності, що пропонуються до приватизації у 2001—2004 роках», де зазначено, що всі названі вище аптеки збиткові. Після цього пішло-поїхало. Так увійшли у «приватизаційний азарт», що невдовзі віддали свої комунальні «душі» в приватні руки ще більше півтора десятка аптек по всій області: Глухівська, Великописарівська, Ямпільська, Шосткинська..., — загалом 20 із 45 наявних на той час.
На городі бузина,а в облраді... дядько
Тодішня голова депутатської комісії з охорони здоров’я Сумської обласної ради Діна Рохманова підняла громадськість обласного центру на протестні акції. Тож під натиском сумчан «слуги» народу відклали «приватизаційні обладунки» до кращих часів. Утім, вони там недовго іржавіли. Аптечну естафету попередника, якого депутати попереднього скликання відправили у відставку, невдовзі підхопив його наступник...
— Тодішній заступник голови викликав до себе керівників усіх комунальних аптек області та давай співати їм «об’єднувально-реорганізаційну увертюру». Візитери виклали своє бачення «процесу», але їх не почули, — розповідає Алла Дмитрівна.
І все ж «об’єднувальної акції» не відбулося: після телеграми голові уряду Миколі Азарову за підписом керівника асоціації Вікторії Косогової про чиновницькі ігри, затіяні обласними слугами народу навколо комунальних аптек, зі столиці сумських «пустунів» насварили пальцем. Затихли, аж на півтора місяця.
— 30 липня 2010 року, у день пленарного засідання, постало питання про підготовку «об’єднувальної акції» — тепер уже про «реорганізацію сумської комунальної аптеки №2 на чолі з Вікторією Косоговою до аптеки № 175 — на розгляд сесії обласної ради, — пригадує співрозмовниця. — І хоча комісія блокує це питання чотирма голосами проти одного, потяг давно під парами, і питання виноситься на сесію, і та ухвалюється...
Вікторія Косогова, яка, чи не єдина в області, наділена безстроковою ліцензією Міністерства охорони здоров’я України і з якою за місяць до цього голова облради поновив контракт на майбутнє п’ятиріччя! — подає до Сумського окружного адміністративного суду позов. Два місяці розкачки, і суд відмовляє у задоволенні позову. Погоджується з ним і Харківський апеляційний суд.
Абзац на абзаці й абзацом поганяє...
— У кого й де шукати в Україні справедливості — справді не знаю, — журиться Вікторія Косогова. — Приватним аптекам, яких на Сумщині вже понад 600 (!), а зі структурними підрозділами — аптечними кіосками — і в дві тисячі не вбереш, як тим піонерам, — чиновницькі двері завжди навстіж, а на шляху комунальних, тобто державних, яких у регіоні й трьох десятків немає, мов для прокажених, — всюди табу. І нікому в державі немає діла, як ці аптеки виживають, чому майже половина з них нерентабельні...
Ох, помиляєтеся, пані Вікторіє. Гадаю, владним структурам регіону, либонь, як нікому, відомі всі негаразди і проблеми підпорядкованих їм аптечних установ.
Щодо бюджетних асигнувань за пільговими і безкоштовними рецептами, то автори звернення стверджують, що, як правило, з бюджетних коштів (а це щорічно мільйони гривень. — Авт.) комунальним аптекам перепадають копійки, яких тільки й на сльози вистачає. Більше трьох років місцева асоціація фармацевтів пропонувала керівництву області створити для початку в обласному центрі три соціальні комунальні аптеки, де ліки продаватимуть населенню лише з 10-відсотковою націнкою. Для цього потрібна одна умова: надати передбачені законом бюджетні кошти для отоварювання пільгових і безкоштовних рецептів. Та влада, наче та красна дівиця, тільки... обіцяє.
— Я вважаю, що певні місцеві чиновники свідомо доводять комунальні аптеки до банкрутства, — каже завідувач сумської комунальної аптеки №180 Володимир Демченко. — Щоб переконатися в цьому, досить зайти до будь-якого міського лікувального закладу — поліклініки чи лікарні — і вам усе стане зрозумілим. Приватні аптечні кіоски нерідко розміщені там один на одному у три поверхи — продихнути ніяк, до того ж з порушенням законодавчих норм щодо зберігання ліків. Зате комунальних удень зі свічкою не відшукаєш. Раніше наша аптека була основним постачальником травмпункту Центральної міської лікарні гіпсовими бинтами. Тепер ця прерогатива відійшла приватним аптечним закладам.
Наші конкуренти немов з ланцюга зірвалися: їхні аптеки ростуть, наче гриби після дощу. Одна з них нещодавно застовпила місце неподалік нас і відразу переманила до себе значну частину наших клієнтів: бо там ціни нижчі. Чому? Я дам відповідь, хоча це питання слід адресувати державним структурам. Власнику цього «оздоровчого» закладу, який, до речі, з благословення місцевого «істеблішменту» вже нагородив у Сумах більше десятка подібних «аптек», після сплати єдиного податку у 200 чи скільки там гривень, аніскільки не болить голова ні про бюджет, ні про відрахування до Пенсійного чи інших обов’язкових фондів. Тож гуляй — не хочу. Йому також немає потреби витрачатися на касові апарати, тримати бодай одного спеціаліста, який би займався аналізом якості та придатності ліків, наймати продавців-фармакологів, його практично не може притягти до відповідальності ні цінова, ні податкова інспекція... І таких привілеїв у наших приватних конкурентів, які їм надаються на законодавчому рівні, не злічити. Але, якщо від куплених у нього ліків людині стане зле чи, не дай Бог, вона помре — крайнього не знайдете. Адже у цьому випадку ніхто і ніщо не допоможе ідентифікувати заклад без касового чека. (За офіційною статистикою, у приватних аптеках контролюючі органи виявляють до 70 відсотків недоброякісних ліків. — Авт.). Але, зважте, саме до них відправляють з рецептами на туалетному папері медики, у яких є «прикормлена» аптека, чи навпаки: у приватної аптеки на «підгодівлі» цілі сонми ескулапів. Тож обидва фігуранти живуть і не тужать. Виписують пацієнтам від «ліхтаря» оберемками на сотні й тисячі гривень дорогих медикаментів і продовжують наживатися на здоров’ї пересічних українців. Ось тому й зчинили вселенський галас і стали пліч-о-пліч незламною стіною проти відновлення рецептів. Ніби й невтямки, що ще 15 років комунальні аптеки відпускали абсолютну більшість медичних препаратів винятково за лікарськими рецептами, виписаними на офіційних бланках, засвідченими підписом і печаткою. І уявіть собі, жодного гармидеру чи стовпотворінь тоді не спостерігалося, хоча фармацевтичних установ було в десятки разів менше.
Ось ще один приклад турбот комунальних аптек.
Позаминулого місяця шосткинські податківці здійснили перевірку за дотриманням порядку розрахунків за товари та вимог за регулюванням готівкового обігу в аптечному пункті села Клишки і за «відсутність реєстратора розрахункових операцій (РРО)» за здорово живеш збиралися «впаяти» штраф шосткинській комунальній аптеці. Але не будемо відволікатись. У своїй скарзі на дії податківців, адресованій голові Сумської облдержадміністрації Юрію Чмирю, заступник завідувача аптеки Тамара Пилипенко наголошує, що «... наказом № 44/27 від 03.03.2009 року Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» сказано, що у сільській місцевості роздрібна торгівля лікарськими засобами може здійснюватися фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими дільничними лікарнями та амбулаторіями на підставі договорів, укладених із суб’єктом господарювання, що має відповідну ліцензію, за умови, що відпуск буде здійснюватись особою з медичною освітою...». На щастя, цього разу в обласних владних кабінетах швидко відреагували.
Сьогодні в керівництві Сумської обласної ради нові обличчя. Можливо, на відміну від попередників, вони поставлять заслін остаточному знищенню державно-комунальних аптечних закладів — цього, по суті, загальнонаціонального надбання. Тим більше що Сумщина — один з небагатьох регіонів України, де, хоча й в усіченому вигляді, збережена мережа комунальних аптек, які бодай якось стримують ціновий обвал на українському фармацевтичному ринку...
Не треба мати премудру голову, щоб передбачити розвиток подій після повної ліквідації комунальних фармацевтичних закладів і абсолютної монополізації ринку ліків приватними фармкомпаніями. Я гадаю, їхні власники накрутять такі ціни (згадаймо хоча б ситуацію під час «свинячого» грипу. — Авт.), що в людей очі з лоба повилазять. Таке «благодійництво» не лише хворих, а й здорових пачками в могили відправлятиме. Чи не це мали на увазі експерти зарубіжного фонду, передрікаючи вимирання українців у найближчому «світлому» майбутньому?..
Сумська область.
