Минулого тижня Верховна Рада та Європарламент синхронно ратифікували без перебільшення історичний документ — Угоду про асоціацію. «Голос України» не раз публікував її аналіз, однак, з огляду на важливість цього тексту для розвитку України, пропонуємо ще раз зважити його переваги та недоліки.

Угода про асоціацію — це виклик українській економіці і водночас чи не останній для неї шанс модернізуватися. Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС відкриє обидва ринки. Більшість мит буде скасовано чи мінімізовано. На чутливі товари, приміром автомобілі, яким складно конкурувати із західними автоконцернами, встановлять багаторічний перехідний період, під час якого ввізні мита на відповідну європейську продукцію буде збережено. Та загалом це означає, що на український ринок прийдуть дешевші і якісніші товари з Європи. Чи витримає це вітчизняний бізнес, чи зможе при цьому ще й завойовувати сусідні ринки? Це питання, на які сьогодні дуже складно відповісти. Утім, до імплементації Угоди маємо ще рік, який можемо витратити на те, щоб підготувати підприємства до нових правил та вищих стандартів якості.

Економічна складова Угоди про асоціацію налічує понад тисячу сторінок тексту. Щоб розповісти про всі нюанси документа, не вистачить не те що однієї газетної полоси, а й навіть кількох номерів. Тому ми зосередимося на головних позиціях Угоди, на яких акцентують увагу економісти.

Напередодні Вільнюського саміту Представництво ЄС в Україні спільно з Міністерством закордонних справ та Міністерством економічного розвитку і торгівлі випустили інформаційний довідник «ЄС—Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі». Використовуючи його дані, а також матеріали Українського союзу промисловців та підприємців, низки аналітичних центрів, ми спробували конкретизувати, які саме плюси та мінуси обіцяє нам зона вільної торгівлі з ЄС.

Промисловість

Для промислових товарів лібералізація означатиме негайне скасування діючих ввізних мит на більшість товарів. 82,6% мит знімає Україна, 91,8% — ЄС. Для решти встановлено перехідні періоди. Наприклад, спеціальний захисний механізм Україна застосовуватиме протягом 15 років до легкових автомобілів, імпортованих з ЄС.

Постраждати при створенні ЗВТ найбільше може машинобудівна галузь, продукція якої найбільш затребувана на російському ринку. Наприклад, торговельний конфлікт між Україною та Росією вже негативно вплинув на ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Утім, нинішні відносини з Москвою і так не дають нашим промисловцям жодних обнадійливих сигналів. Очевидно, що Кремль усіма способами згортатиме співробітництво з українськими підприємствами і проводитиме імпортозаміщувальну політику. Окрім цього, машинобудівна галузь є одним з лідерів фізичного та морального зносу основних фондів, що робить її неконкурентоспроможною порівняно з європейською продукцією.

Сільське господарство

Для сільськогосподарської продукції мита буде скасовано на 35,2% тарифних ліній Україною та 83,1% — Євросоюзом. До решти товарів Україна запроваджує перехідні періоди тривалістю від 1 до 7 років, на 9,8% — часткову лібералізацію та на 3% — безмитні тарифні квоти. Це означає, що для особливо чутливих секторів поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі дає українським виробникам більше часу для адаптації до конкурентного середовища, водночас надаючи споживачам більший вибір продуктів за нижчими цінами.

Мінус полягає у тому, що зросте конкуренція на внутрішньому ринку за рахунок зниження ввізного мита на сільськогосподарську продукцію. Відтак, господарствам доведеться шукати кошти на модернізацію. За попередніми оцінками, на це потрібно 4,5 мільярда євро.

Контроль якості товарів

Угода зобов’язує Україну поступово досягати відповідності з технічними регламентами ЄС та його системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду, дотримуватися принципів та практик, викладених у рішеннях та регламентах Спільноти. Також Україна зобов’язується наблизити своє законодавство щодо санітарних, фітосанітарних норм та утримання тварин до норм та стандартів законодавства ЄС. Для контролю створять відповідний підкомітет, який стане майданчиком для розв’язання проблем у цій сфері.

Але щоб пройти ці процедури, потрібні не лише нові закони, а й гроші на модернізацію. На відміну від наших західних сусідів (Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини), які зі статусом кандидата у члени ЄС отримали значні позики на технічне вдосконалення усіх секторів економіки, ми на такі «подарунки долі» поки що розраховувати не можемо.

Підприємницька діяльність

На відміну від класичних зон вільної торгівлі, ця передбачає свободу ведення підприємницької діяльності (а не просто комерційної присутності) у секторах з надання послуг. Такий підхід є безпрецедентним для Євросоюзу. ЗВТ передбачає також законодавче зближення у сфері фінансових, телекомунікаційних, поштових, кур’єрських послуг та міжнародного судноплавства. Україна зобов’язується узгодити своє законодавство з законодавством ЄС у цих секторах. Там, де це буде зроблено, українські компанії отримають доступ до ринку ЄС. Щоправда, право ведення підприємницької діяльності обмежене у низці секторів, визначених у так званому негативному списку.

Державні закупівлі

За винятком закупівель для армії, українські постачальники та надавачі послуг матимуть повний доступ до європейських ринків державних закупівель. Постачальники та надавачі послуг з ЄС матимуть такий само доступ до українського ринку закупівель, що є ще одним прикладом безпрецедентної інтеграції до ринку ЄС держави, яка не є членом ЄС.

Інтелектуальна власність

Усі географічні назви (у тому числі для сільськогосподарської продукції, вин та іншого алкоголю) матимуть високий рівень захисту. Для більшості назв України та ЄС це положення почне діяти вже на стадії тимчасового застосування Угоди. Деякі європейські географічні назви, що тривалий час використовуються українськими виробниками, будуть виведені з українського ринку протягом різних періодів часу: 10 років для шампанського, коньяку, мадейри, порто, хересу, шері, кальвадосу, граппи, португальського анісу, марсали, малаги та токаю; 7 років для пармезану, рокфору та фети.

Врегулювання спорів

Передбачений ЗВТ механізм врегулювання спорів базується на моделі Світової організації торгівлі, але зі спрощеною процедурою. Якщо консультації з того чи іншого приводу виявляться безуспішними, сторони звертатимуться по допомогу до третейської групи, яка складатиметься з трьох членів, обраних зі списку арбітрів. Третейська група надсилає своє рішення сторонам та Комітету з питань торгівлі протягом 120 днів (але не пізніш ніж 150 днів) з дати її призначення. Така постанова є обов’язковою для виконання.

Замість висновку

Зрозуміло, що реалізація такого документа — дуже амбітна ціль, адже доведеться реформувати й модернізувати країну. Зміни не будуть безболісними, адже не всі готові до реформ, які, окрім моральної складової, потребуватимуть ще й коштів. Але чи може Україна сьогодні дозволити собі не змінюватися? У середині двохтисячних автор цих рядків побувала у поїздці для журналістів на українсько-польському кордоні. Поруч з митницею нам показали так званий пункт фітосанітарного контролю. Його збудували й обладнали на гроші ЄС. Приміщення вразило своєю новизною і порожнечею. За словами чиновників, які там працювали, на Захід Україна експортувала лише... мед. Тільки цей продукт на той час пройшов відповідну сертифікацію. Працівники контролю дуже дивувалися, чому інші вітчизняні виробники навіть не намагалися хоча б сертифікувати свою продукцію. Звичайно, сьогодні ситуація змінилася, проте не кардинально. Від того, чи готові сьогодні бізнес та влада реально використати Угоду про асоціацію як план реформ, залежатиме без перебільшення майбутнє країни.

Такий вигляд має Угода про асоціацію між Україною та ЄС. 

Фото прес-служби Ради ЄС.