Відповідь на це запитання вчора шукали учасники слухань, організованих Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації. Передусім ішлося про два законопроекти, що прописують, у який спосіб проходитиме реформування державних та комунальних ЗМІ. Один із них підготував народний депутат Степан Курпіль. Інший, альтернативний, — Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення. За словами голови парламентського комітету Андрія Шевченка, нині особливо важливо визначитися з приводу того, як саме роздержавлювати ЗМІ. Ця тема мусується в суспільстві вже багато років, та від цього, на думку парламентарія, насамперед потерпають самі журналісти, оскільки не можуть об’єктивно висвітлювати події, та редактори, котрі змушені «вибивати» кошти на існування видання, теле- чи радіоканалу. Хоч би як гостро поставали всі питання, пов’язані з роздержавленням, розв’язувати проблеми все одно доведеться, наголосив Андрій Шевченко.
Питання, які постануть під час реформування державних ЗМІ:
  форми роздержавлення;
  приміщення редакцій;
  соціальні гарантії для колективів;
  терміни.
Спочатку в парламенті зареєстрували проект народного депутата Степана Курпіля, пізніше від уряду надійшов альтернативний документ. А днями зареєстровано законопроект, який стосується свободи редакційної політики державних та комунальних ЗМІ в період роздержавлення. Під час слухань С. Курпіль наголосив на відмінностях між своїм та урядовим законопроектами. Передусім народний депутат пропонує трудовим колективам самим визначатися з тим, чи потрібне їм роздержавлення. Реформа від уряду передбачала роздержавлення мало не в примусовому порядку. Також у цих проектах є суттєві відмінності в підході до того, що робити з приміщеннями, в яких нині розміщуються редакції. У будь-якому разі, наголосив парламентарій, варто делікатно підходити до розв’язання цієї проблеми й дотримуватися принципу «не зашкодь». Це потрібно для того, щоби не звільнити редакційні колективи настільки, що вони самотужки взагалі не зможуть існувати.