У колекції історика за фахом, автора проектів гербів та прапорів багатьох населених пунктів не тільки Рівненщини, а й інших областей України Юрія Терлецького (на знімку) із Рівного чимало альбомів з гербами та емблемами, посібників із геральдичної тематики з усієї Європи. Де б не бував відомий майстер геральдики, всюди намагався зайти до поштового відділення і придбати кілька значків із гербами. За роки назбиралося стільки, що вимірює їх кількість не тисячами, а кілограмами. До речі, частину експонатів особистої колекції було нещодавно представлено на експозиції в місті Дубно.
Юрій Терлецький і сам є автором книги «Герби та прапори міст та сіл Рівненської області», яку можна назвати справжньою енциклопедією символіки нашого краю. Важко повірити, що обрати справу, яка стала основою життя, студенту історичного факультету Луцького педагогічного інституту колись допоміг... випадок.
— Ще в студентські роки, блукаючи книгарнею в пошуках мистецької літератури, натрапив на книгу про герби. Придбавши та прочитавши її на одному диханні, настільки захопився темою геральдики, що ось уже близько тридцяти років не розлучаюся з нею. За цей час працював у архівних установах Рівненщини, Волгограда, Москви, Львова, Житомира, Луцька, Польщі... Адже для того, щоб розробити герб, потрібно вивчити безліч історичних відомостей. Дослідити їх так, щоб не повторити жодного елемента, — каже автор символіки багатьох населених пунктів. — Тож коли завершую роботу, надсилаю її до Українського геральдичного товариства. Там її перевіряють на унікальність, щоб не було плагіату, і видають відповідний висновок.
Інколи, завдяки глибокому дослідженню минувшини, геральдисту вдається зафіксувати певні неточності в попередніх дослідженнях. Так було, скажімо, коли він розробляв на прохання сільського голови герб села Колки Дубровицького району Рівненської області. Вивчаючи інформацію з польського архіву, знайшов документ, у якому про цей населений пункт йшлося на десять років раніше, ніж у відомій першій письмовій згадці.
— Усі районні центри Рівненщини мають власні герби, але деякі з них офіційно не затверджені. А от Костопільський район — другий в Україні, де кожне село має власний герб. Цим може похвалитися ще й Броварський район Київщини, — розповідає дослідник.
Свою специфіку, на думку фахівця, має геральдика кожного регіону. Наприклад, те, що Рівненщина — частина історичної Волині, символізує срібний хрест на червоному полі. Цей знак розміщено зверху на гербі нашої області. Крім того, на зеленому тлі (це означає, що значну територію регіону займали ліси) зображено відкриту книгу, з боків якої — перо і шабля. Малюнок розповідає про давні літописи, а також про тривалу боротьбу волинян за незалежність України. Корона герба — тризуб, символ нашої держави. Донизу зображення заокруглене, що є традиційним для європейської геральдики.
Особливою віддушиною Терлецького є художній розпис храмів. В кожен із виготовлених іконостасів він вклав часточку своєї душі.
Так уже склалося, що в роду Терлецьких якщо беруться за якусь справу, то віддаються їй усією душею, живуть нею. Так, мати Юрія Терлецького Анфіса Олександрівна багато років досліджує народну творчість, навчає молодь шанувати українські традиції.
Гоща
Рівненської області.
Фото автора.
