Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні розглянув проблему моніторингу виконання рішень Європейського суду з прав людини. На жаль, попри незаперечний прогрес у судовій реформі та значні зусилля уряду в цій царині, проблеми невиконання чи невчасного виконання в Україні рішень Європейського суду з прав людини долаються непросто. Статистика Ради Європи це засвідчує: чимало рішень, які набули сили і 2008-го, і 2007 року, все ще залишаються невиконаними.
Найбільше «болить» проблема виконання «пілотного рішення», винесеного Європейським судом з прав людини у справі «Юрій Іванов проти України». І не лише тому, що за діями України у цьому питанні пильно стежить вся європейська спільнота, адже йдеться про усунення системних недоліків, котрі щороку стають причиною сотень однотипних скарг українських громадян.
У березні Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглядав це питання за участі заступника міністра юстиції та звернувся до уряду щодо вжиття додаткових заходів з розв’язання системних проблем, на які вказано передусім у рішенні у справі Юрія Іванова. Минуло 9 місяців. І комітет повинен був повернутися до цього питання, оскільки зазначений судом останній строк — 15 січня 2011 року наближається.
4 листопада нинішнього року Верховна Рада ухвалила нову редакцію Закону «Про виконавче провадження», але цей закон набере чинності лише 8 березня 2011 року, а встановлений Європейським судом останній строк спливає на два місяці раніше! Також є законопроект №6358, який має вдосконалити процедуру виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні. Але його ще не прийнято як закон. Та найголовніше, що, за наявною інформацією, ні закон, ні законопроект тих питань, які ставить Європейський суд, не знімають. Водночас повідомляється про зовсім інший законопроект, який нібито розроблено Мін’юстом саме на виконання приписів пілотного рішення Європейського суду, але цього законопроекту ніхто не бачив, принаймні у Верховній Раді.
А час спливає. 30 листопада цього року Комітет міністрів Ради Європи прийняв резолюцію, в якій відзначив повідомлення представників України про певний законопроект з питань примусового виконання судових рішень, відповідальним за яке є держава, й водночас, що ані про зміст законопроекту, ані про розклад його прийняття нічого не відомо. Також зазначено, що прогрес у питанні примирення України із суб’єктами звернень до Європейського суду теж незначний. Потрібні дії, щоб такий стан справ повернути у контекст Європейської практики.
Звичайно, Україна — не перша держава, проти якої виноситься «пілотне рішення», але одна з небагатьох, проти якої винесено пілотне рішення із встановленим терміном виконання.
Голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергій Ківалов запропонував Кабінету Міністрів, Міністерству юстиції найближчим часом внести анонсований законопроект до Верховної Ради, визначивши його як невідкладний, розрахувати розклад проходження цього законопроекту. Та разом з Міністерством закордонних справ звернутися до Європейського суду з прав людини з поданням про продовження терміну виконання пілотного рішення «Юрій Іванов проти України» на відповідний термін.
ДЛЯ ДОВІДКИ
Рішенням від 15 жовтня 2009 року «Юрій Іванов проти України» Європейський суд з прав людини:
— визнав існування в Україні регулярної, неприйнятної з точки зору європейських стандартів, практики систематичного невиконання державою вчасно судових рішень українських судів, примусове виконання яких законом покладено на державу, а також відсутність в Україні ефективних засобів правового захисту потерпілих від цього осіб;
— зобов’язав державу Україна невідкладно, не пізніш як через рік після набрання рішенням статусу остаточного, запровадити на національному рівні ефективний засіб або комбінацію засобів захисту, здатних забезпечити адекватну і достатню компенсацію за невиконання або затягування виконання рішень українських судів відповідно до принципів Європейської Конвенції з прав людини у тлумаченні практики Страсбурзького суду;
— зобов’язав державу надати зазначені засоби захисту, не пізніш як через рік після набрання рішенням статусу остаточного, усім особам, чиї скарги з аналогічних питань перебували у провадженні Європейського суду на момент винесення рішення у справі Іванова і чиї скарги буде прийнято Європейським судом до свого провадження у майбутньому;
— Європейський суд зупинив на один рік своє провадження у справах проти України з аналогічних питань.
