Із 104 депутатів Черкаської обласної ради 56 мандатів належить представникам Партії регіонів. Прихильники Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», котрих у минулому складі облради була більшість, тепер мають усього 21 депутатський «багнет».

Прогнозовані результати

Добре попрацювала протягом минулої каденції і на виборах обласна організація Народної партії. Попри те, що їй довелося «поділитися» своїми високорейтинговими кадрами з партнерами по коаліції, Партією регіонів, народники збільшили своє представництво у найвищому обласному органі місцевого самоврядування. Їх інтереси представляють нині 12 депутатів проти шести у минулому скликанні.

Уперше на вершину обласного політичного олімпу потрапив «Фронт змін». П’ять депутатів від громадського об’єднання Арсенія Яценюка зайняли свої місця в обласній раді. Це непоганий результат, якщо зауважити, що «фронтівці», в основному «молода гвардія», вперше змагалися на виборах до органів місцевого самоврядування.

Зовсім скромні здобутки у решти політичних партій. КПУ має чотири депутатських мандати, партія «Нова політика» — три, по одному — «Сильна Україна», Партія вільних демократів та «Наша Україна».

Щодо «Нашої України», котра п’ять років перебувала біля керма влади на Черкащині, то на виборах до облради вона не подолала навіть тривідсоткового бар’єру. Цей факт остаточно засвідчив про занепад колись потужної політичної сили. Колишній голова облдержадміністрації Олександр Черевко, балотуючись по одномандатному мажоритарному виборчому округу в себе на батьківщині, у Звенигородському районі, з великими труднощами обійшов свого найближчого суперника. Треба зазначити, що майже жоден з колишніх керівників районів, які входили до команди Олександра Черевка, не брав участі у виборах. Дехто не міг це зробити фізично — через перебування у СІЗО. Проти трьох колишніх голів РДА (ще за час їх роботи на посадах), порушено «корупційні» кримінальні справи, ведеться слідство. Через порушення закону перебувають у полі зору правоохоронних органів інші активісти-«нашоукраїнці». На жаль, це закономірний підсумок роботи «помаранчевих». У минулої влади найслабшою, найвразливішою ділянкою роботи завжди був кадровий підбір керівників, котрі за п’ять років «успішно» поховали рейтинг «Нашої України». Втім, заради справедливості треба сказати, що «ностальгійний» відгомін колишньої популярності «НУ» ще деінде зберігся. Але про це згодом.

Складові успіху

Декілька слів про успіх в області Партії регіонів. Що допомогло їй вийти у лідери? Адже у минулому скликанні обласної ради «регіоналів» налічувалося лише семеро. На виборах до Верховної Ради у 2006-му році ПР набрала на Черкащині 10,6 відсотка голосів, у 2007-му — 15,5, а під час другого туру президентських виборів 7 лютого 2010 року — 28,9 відсотка. Цей самий результат повторила ПР в області й під час останніх місцевих виборів. «Це результат наполегливої роботи нашої команди, — наголосив на прес-конференції голова ОДА і керівник обласної організації ПР Сергій Тулуб. — Ми конкретними справами довели, що можемо не тільки говорити, а й виконувати обіцяне».

А ось як прокоментувала одна з обласних газет перемогу ПР на місцевих виборах: «Неуважному спостерігачеві може здатися, що Черкащина після голосування-2010 дещо «посиніла». Але то лише неуважному. Абсолютно нічого видатного за результатами виборів ПР не показала». Далі видання називає дві складові, котрі допомогли «регіоналам» зайняти у виборчих перегонах лідируючі позиції. Першу: всього за декілька місяців активно «загітували» вступити до партії найвпливовіших людей області. Другу: сконцентрували у залізний кулак адмінресурс, який «головою» відповідав за результати виборів.

Вищезгадані «складові успіху» передували прогнозованій перемозі ПР й на місцях. У всіх без винятку районних радах більшість мандатів поклали до кишені представники партії влади. У 18 райрадах (з 20) головами депутатського корпусу обрано регіоналів. Як прояв демократії та солідарності з політичними партнерами-коаліціянтами, тільки у Золотоніській районній раді за «згодою сторін» домовилися віддати крісло голови представнику Народної партії. А в Жашківському районі — члену партії «Сильна Україна». Попри те, що «Батьківщина» у більшості районних рад за кількістю депутатських мандатів посіла друге місце (у Звенигородській райраді, наприклад, 19 голосів має Партія регіонів і 18 — «Батьківщина»), однак очолити районний орган місцевого самоврядування їй не вдалося ніде.

Останній штрих щодо «Нашої України». Якщо до лав обласної ради ледве пробився один її представник, то у 14 райрадах області «нашоукраїнці» нині мають від двох до шести своїх депутатів. Є також присутність «НУ» і в міськрадах. Отже, партія Віктора Ющенка ще має в області своїх найвідданіших прихильників.

Кавалерійський наскок не переміг

Можна стверджувати, що не було інтриги на виборах міського голови Черкас. Чинний градоначальник Сергій Одарич чудово розумів, що до виборів потрібно готуватися не за місяць чи три, а протягом усіх п’яти років перебування на посаді. До всього, як колишній блискучий піар-менеджер, він «профі» у найвигадливіших технологіях ведення передвиборних перегонів. Тому «кавалерійська» атака ПР на миттєве завоювання крісла міського голови від самого початку була приречена на провал. Це розуміли майже всі черкащани, крім «приїжджих», «регіоналів». Як наслідок, висунута ПР кандидатура не пройшла. Й не тому, що висуванець був слабким, навпаки. Просто він був «чужим», недавно «привезеним», і за короткий час виборці не встигли навіть добре роззнайомитися з прибулим.

Сергій Одарич, як досвідчений політик, зробив усе, аби до міськради було обрано якомога більше його партійних соратників. І це йому, загалом, удалося. Маловідома Партія вільних демократів, очолювана діловим партнером і другом Одарича Михайлом Бродським, завоювала на виборах 14 мандатів. Рівно стільки, скільки й «розкручена» ПР. На один голос більше від цих партій має «Батьківщина». «Фронт змін» делегував до міськради чотирьох депутатів, КПУ — три, «Удар» та «Екологія і соціальний захист» — по два. По одному депутату мають СПУ та Партія промисловців та підприємців.

— Уже на першій сесії міськради у групі представників «Батьківщини» стався розкол. Декілька депутатів вирішили приєднатися до створюваної більшості з «вільних демократів» та «регіоналів». Як і в попередньому скликанні міськради, між «лицарями леді «Ю» почалися «розбірки»: пошук зрадників, перебіжчиків, ворогів. Словом, депутатське життя колишніх «бютівців» вирулює у свою наїжджену колію...

Майже не сталося несподіванок і в містах обласного підпорядкування, містечках, селищах та селах області, де перевагу святкували висуванці Партії регіонів. Окрім кількох винятків. Як, наприклад, у місті Христинівка, де його мешканці вдруге довірили керувати міською територіальною громадою представникові «Єдиного центру». Новий-старий міський голова не тільки сам переміг, а ще й привів у міськраду, яка нині складається з 22 депутатів, 16 своїх однопартійців! У містечку Тальне також удруге обрано міським головою представника «Громадянської позиції» — партії Анатолія Гриценка, земляка черкащан.

 

Черкаська область.

На знімку: депутат Черкаської облради Галина Кучер, котрій жителі Умані вп’яте довірили представляти їх інтереси в обласному «парламенті». Галину Михайлівну обрано головою постійної комісії обласної ради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу від Народної партії.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.