Цукру на Вінниччині вироблено у десять разів більше від потреб регіону
Майже триста тисяч тонн цукру зварили нинішнього року в «цукровому Донбасі». У регіоні протягом року споживають трохи більш як тридцять тисяч. Чи є попит на «свіженький» цукор і де реалізують решту продукції?
«Агрофонд» чи то бере, чи то не бере...
Шість тисяч тонн солодких кристалів закупив торік на Вінниччині «Аграрний фонд» для потреб держави. На запитання, скільки планують придбати у році нинішньому, керівник вінницького відділення «Агрофонду» Віктор Свергун не дав чіткої відповіді. За його словами, таке завдання з Києва не доводили.
— А скільки вже закуплено цукру з нового врожаю буряків?
— Беруть цукор не тільки через нас, а й через Київ, тому не можу назвати цифри, — каже пан Свергун.
— А та кількість, що пройшла через вас, відома?
Співрозмовник уточнює цифру у колег і каже: «Приблизно три тисячі тонн».
Далі пояснює, що ціна в «Агрофонді» нижча від тієї, яку пропонують оптовики. Тому цукрозаводам невигідно мати справу з державною структурою. За словами співрозмовника, за кілограм кристалів «Агрофонд» платить 7—7,1 гривні. В той час, як підприємницькі структури дають в середньому на гривню більше.
Не вдалося уточнити схему, за якою обласна структура «Агрофонду» працює з виробниками цукру. До них звертаються усно, письмово, надсилають пропозиції?.. Тим часом керівники окремих цукроварень стверджують, що не отримували пропозицій з приводу продажу продукції до «Агрофонду».
— Невеликі підприємства з сотнею склецків цукру «Агрофонд» не цікавлять, — каже керівник одного із цукрозаводів. — Їм вигідніше працювати з потужними компаніями. Почитайте в Інтернеті на сайті асоціації «Укрцукор» інформацію, переконаєтеся в цьому. Недавно там було повідомлення про закупівлю одразу ста тисяч тонн цукру «Агрофондом» в однієї з компаній. Не буду її називати, зайдіть на сайт, дізнаєтесь. Цей приклад показовий. Підтверджує, що фонду вигідніше мати справу з великими партнерами. Нащо їм гратися з нами, якщо одним махом можуть виконати завдання, поставлене урядом.
Ситуація незрозуміла: керівник обласного відділення «Агрофонду» каже, що цукровари неохоче відгукуються на пропозицію, бо їх не влаштовує ціна, в той же час у виробників солодкої продукції інша думка, мовляв, «Агрофонду» невигідно мати справу з тими, у кого малі обсяги продукції.
Залишається одне — притримувати
Найбільшим виробником солодкого піску в регіоні є концерн «Укрпромінвест», де головою правління Герой України, депутат Вінницької облради Олексій Порошенко. В області у власності концерну — три цукроварні. На одній з них, у Крижопільському районі, зварили нинішньої осені 73,7 тисячі тонн цукру. На заводі у райцентрі Гайсин цей показник становить 46 тисяч тонн.
Власники підприємств пояснюють, що виробляють цукор переважно для потреб кондитерських фабрик, які входять до складу концерну. Експерти не у всьому погоджуються з таким твердженням. На їхню думку, такої кількості цукру кондитерські фабрики концерну «не проковтнуть». Навіть включаючи ті, що «Укрпромінвест» має в Росії. Але цукор на них, тобто в сусідню державу, поставляє. Хоча для інших виробників солодких кристалів, як відомо, російський ринок — за сімома замками.
Пробує підібрати експортні ключі навіть голова Вінницької облдержадміністрації Микола Джига. Керівник регіону особисто зайнявся вирішенням питання поставок вінницького цукру до однієї з областей Росії. У такий спосіб планують розрахуватися за медичне обладнання. В обласному центрі завершують будівництво нового хірургічного корпусу. У ньому планують встановити обладнання російського виробництва. Чи вдасться така угода?.. Раніше бартер успішно працював.
— Область могла б експортувати більше ста тисяч тонн солодких кристалів, — каже начальник облуправління агропромислового розвитку Анатолій Павліченко. — Тому ведемо мову не про дефіцит цукру, а про можливість його реалізації.
Поки що торги «свіженькими» кристалами йдуть мляво. Добре, що продукція не псується при тривалому зберіганні. Традиційно ціна на цукор зростає навесні. Тоді й реалізують левову частку. Наразі продають невелику частину на внутрішньому ринку. За виручені кошти розраховуються за кредити, енергоносії, сплачують податки, зарплату...
— Не від доброго життя притримуємо продукцію, — пояснює керівник одного з цукрозаводів. — У нас надзвичайно затратне виробництво. Тому про високі прибутки не йдеться. Є заводи, які взагалі працюють на «нуль». Шкода, що цінова політика не змінюється на краще для виробників.
А площі під буряками зростатимуть...
У наступному році площі під цукровими буряками на Вінниччині ще збільшать — приблизно на двадцять тисяч гектарів. Таку цифру назвав начальник обласного управління агропромислового розвитку Анатолій Павліченко.
— Навіть у тих господарствах, де були зовсім «викинули» цукристі із сівозмін, тепер перепрошують цю культуру, — каже Анатолій Павліченко. — Бо буряки вигідно вирощувати.
За словами співрозмовника, їх рентабельність може досягати від тридцяти до п’ятдесяти відсотків.
Подією для регіону стане спорудження нового цукрозаводу. Його збудують у селищі Шпиків Шаргородського району. Причому на місці старого, зруйнованого підприємства. Уже виготовили проектно-кошторисну документацію.
— Це буде перший в області завод, повністю укомплектований імпортним обладнанням, — каже перший заступник голови облдержадміністрації Іван Мовчан. — Ми побували у декількох країнах, цікавилися технологічними лініями. Тепер радимося з фахівцями, щоб зупинити вибір на найбільш прийнятному для нас варіанті. Щоб і якість висока, і ціна, як кажуть, не дуже кусалася. Однозначно скажу, що це буде найбільш потужне підприємство серед усіх нинішніх цукроварень області.
Вінницька область.
