Щоб запобігти зміні клімату, необхідно скоординувати дії міжнародної спільноти і втілити їх у життя. Також слід виробити стратегії щодо змін клімату, зацікавити промисловців та пересічних громадян впроваджувати енергозберігаючі технології, знайти для цього інвестиції та розробити необхідні інституційні можливості. Щоб допомогти своїм сусідам досягнути цих цілей, Європейський Союз фінансує проект «Підтримка у впровадженні Кіотського протоколу» (SKPІ — Support to Kyoto Protocol Іmplementatіon).
Тест на виживання
«Ви живете так, ніби маєте дві планети, а не одну. Для вашого способу існування потрібно 9,58 тонни вуглецю на рік. Якби всі люди жили так само, то для забезпечення людства ресурсами, знадобилося б 2,33 таких планети, як наша», — читає дев’ятикласниця Настя Зарецька на екрані комп’ютера після того, як склала свій перший кліматичний тест. Веб-сайт, який пропонує низку запитань, запевняє, що для проходження тесту вистачить п’яти хвилин. Але Настя засиділася довше. Їй довелося використовувати онлайн-перекладач, бо тест пропонується англійською мовою. «Шкода, що опитувальник складено не українською. Небагато моїх знайомих готові провести кілька годин зі словничком, щоб пройти цей тест», — каже дівчина.
Офіційна назва тесту — «Який великий ваш вуглецевий слід?». Чи маєте ви авто? Як часто вживаєте м’ясо? Скільки витрачаєте коштів на біжутерію? Як обігріваєте свою оселю? Кліматичний калькулятор підрахує, яка кількість вуглецю виділяється внаслідок вашої життєдіяльності. А саме вуглець і є головним винуватцем зміни клімату. Тест плановано адаптувати для 12 країн—учасниць проекту SKPІ. Керівник проекту Олексій Санковський запевняє: такі інтернет-тести щодень набувають популярності. Це свідчить, що люди починають усвідомлювати, які наслідки для довкілля і майбутнього може мати їхній спосіб життя. У тому числі кількість ввімкнених в оселі лампочок. «Вуглецеве забруднення від виробництва електроенергії в Україні відрізняється від такого само показника у Таджикистані, Грузії чи Росії, — зауважив Олексій Санковський. — Наприклад, в Таджикистані менше вуглецевих викидів, оскільки там переважно використовують екологічно чистіший вид енергії: гідроелектроенергію». До речі, в рамках проекту в школах Краматорська, Горлівки та Слов’янська в Донецькій області було замінено звичайні лампочки розжарювання на енергозберігаючі, які споживають вп’ятеро менше електроенергії...
Але калькулятор — не єдине завдання проекту. Чи не головна мета — допомогти країнам залучити інвестиції та знайти партнерів у сфері енергозбереження. Чому Європейському Союзу вигідно допомагати впроваджувати Кіотський протокол у країнах Східної Європи, Центральної Азії та Росії? «Бо що більше країн долучаться до протоколу, то більша ймовірність, що домовленість буде реалізовано», — відповідає Олексій Санковський.
Дванадцять країн—учасниць проекту — колишні радянські республіки. У них — схожа інфраструктура, схожі інженерні рішення, але кожна країна має свої політичні, економічні та природні особливості. Учасники з більшим промисловим потенціалом — такі як Україна, Росія, Грузія — більш успішні в реалізації положень міжнародних договорів, зокрема Кіотського протоколу. А ось у низці країн азійського регіону — Туркменістані, Таджикистані — менше людських ресурсів та економічних можливостей для цього», — розповідає Олексій Санковський. Окрім того, бракує законів про електрозбереження та відновлювальні джерела енергії...
Змінюється клімат — треба змінювати і звички
Протягом останніх 15 років середня температура на планеті підвищилась з 13,5 до 14,3 градуса за Цельсієм. І вже ніхто в науковому світі не сумнівається, що це справа рук людини, наголошує ключовий експерт проекту Олексій Кокорін. Проблема справді серйозна. А для невеликих острівних країн — катастрофа, бо вони можуть просто піти під воду. Нині всі погоджуються, що викиди слід зменшувати. Глобальна мета — не допустити підвищення середньої температури на планеті більш як на два градуси. І проект ЄС «Підтримка у впровадженні Кіотського протоколу» виконує роль технічного та юридичного консультанта. Зокрема, допомагає 12 країнам-учасницям у підготовці та проведенні переговорів щодо міжнародного договору, який прийде на зміну Кіотському.
Як зазначають у Міністерстві екології та природних ресурсів, «цей проект має на меті підвищити обізнаність населення про кліматичні проблеми, а також підтримати країни-учасниці на інституційному рівні».
Останні результати кліматичного саміту в Канкуні дають надію на успіх у боротьбі зі зміною клімату. Вперше в історії кліматичні домовленості підтримали країни, які відповідають за 80 відсотків світових викидів парникових газів, у тому числі США та Китай. Так само вперше було офіційно зафіксовано потребу не допустити підвищення середнього рівня температури на планеті більш як на 2 градуси за Цельсієм. Було створено Зелений кліматичний фонд, наповнення якого з 2112 року сягатиме 100 мільярдів доларів на рік. Водночас Японія, Росія та Канада виступили за необхідність замінити застарілий Кіотський протокол новою угодою, в якій візьмуть участь США, Індія та Китай.
