Оманлива тиша

1 листопада з’ясувалося, що практично всі згадані запитання були дитячими. Особливо останнє і особливо з огляду на події в Енергодарі, Бердянську та Мелітополі, де подібних скандальних виборів, як мовиться, і старожили не пам’ятають. Не в останню чергу саме тому із 14 міст області 12 очолили представники від ПР. У Запоріжжі перемогу здобув висуванець «Батьківщини», у Вільнянську — «Сильної України». Однак і в першому, і в другому випадку (як і в усіх інших) Партія регіонів домінує у міських радах: 61 із 90 мандатів — у Запоріжжі, 19 із 30 мандатів — у Вільнянську. Не варто, мабуть, нагадувати, що обрані міські голови обох згаданих міст уже призупинили членство в партіях, які їх привели до перемоги...

Щодо Запоріжжя, то навіть і це поки що не дало змоги новообраному міському голові Олександру Сіну приступити до обов’язків. Спочатку депутати від Партії регіонів використали весь дозволений законом термін, щоб зареєструватися, а потім уже міськвиборчком проявив справжню партійну принциповість і теж взявся використати усі без останку надані законом дні до скликання першої сесії міськради. І тут залишається хіба що важко зітхнути: де ті обіцянки «чертовски поработать» на благо міста, якими заманювали виборця ще місяць з гаком тому? Ніхто вже не поспішає ні «чертовски», ні просто «поработать». Хоча сказати, що ніхто в Запоріжжі нічого не робить, також було б неправдою. Сподіваємося, що (з огляду на гучні рапорти) вже вдало списані ресурси на прибирання снігу, який, спасибі йому, розтанув наступного після першої заметілі дня. А ще в місті триває активна кадрова робота: без будь-якого узгодження з обраним міським головою, його головний конкурент і майбутній, як, власне, і діючий секретар міськради потроху призначає нових начальників управлінь і керівників комунальних підприємств. На тих напрямах, де максимальні грошові потоки і мінімум капітальних вкладень: транспорт, ритуальні послуги, паркування тощо...

Але повернемося до обласного центру. Найбільша фракція Запорізької обласної ради — 74 із 100 мандатів — сформована, звісно, Партією регіонів. Депутатами від ПР обрані голова облдержадміністрації Борис Петров і всі його заступники. Представництво інших п’яти партій у Запорізькій обласній раді символічне: від дев’яти мандатів («Батьківщина») до одного — СПУ. Іншими словами, йдеться про повну і беззастережну перемогу Партії регіонів у Запорізькій області. Хоча багато хто, і в середовищі регіоналів теж, так не думає — бо все «зіпсувала» вже згадувана втрата посади Запорізького міського голови. А саме вона була головним призом перегонів. З другого боку, серед місцевих спостерігачів існує переконання, що така гучна перемога була... зайвою! Особливо, коли вона здобута у такий спосіб, у який здобута. Адже сьогодні вже мало хто пам’ятає результати виборів, а ось невдоволення самими виборами поки що в пам’яті багатьох тліє. Через те в начебто політично дрімотному місті останнім часом запам’яталися не «ритуальні» — за звичкою, мітинги 7 листопада, а багатотисячні акції підприємців. З відомим гаслом, яке мало б змусити хоч трішки замислитися певну групу товаришів: «Разом нас багато — нас не подолати».

Напрошується «крамольне» запитання. А якби «Регіони» отримали не 60—90 відсотків голосів, а 30—50, то що б в області сталося — Дніпро з берегів вийшов би? А якби на виборах окремих міських голів переміг не фактично «кандидат проти всіх», а той, кого тим чи іншим чином дочасно зняли з перегонів, то що б у містах і селах взагалі змінилося? Може, побільшало б авторитету України в Європі, і влади в Україні (виконавчої передусім)? А ще значно б поліпшилися настрої у суспільстві. Хоча ніхто не ставив під сумнів претензії на реальну владу в області саме Партії регіонів. Запорізька політика черпається «з однієї бочки», тому сьогодні не те що не почути якусь альтернативну думку в сесійній залі облради, а й навіть голосу ніхто не подає, щоб не видати своєї присутності.

Здавалося б, вертикаль збудована: керуй скільки завгодно, тільки дивись, куди їдеш. Але чому ж тоді, попри тотальну присутність Партії регіонів у запорізькій владі, існують об’єктивні речі, які не дозволяють будувати мостові переходи через Дніпро, розрахуватися з боргами у зарплатах, знайти порозуміння з невдоволеними підприємцями?

 

Запоріжжя.