Вихованці Чернівецького богословського інституту відвідають психіатричну лікарню та в’язницю

Сам інститут — найдавніший вищий навчальний заклад Буковини — заснований 1827 року. В 1999 році традиції Чернівецького православного богословського інституту відродили, він почав готувати фахівців із богослов’я, церковної журналістики та англо-українського перекладу, а нещодавно заснували ще й спеціальність «православна педагогіка». Випускники отримують диплом церковного зразка. Якщо раніше вчитися тут можна було лише заочно, то зараз на першому курсі стаціонару вже є тридцять студентів. «На відміну від інших богословських закладів, у нас мають право навчатися і хлопці, й дівчата», — розповідає протоієрей Георгій.

Стимулів для навчання багато, зокрема те, що кращі студенти отримують направлення до університетів Західної Європи та Америки. Здібні до науки можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі.

Кадрове забезпечення підготовки фахівців в інституті здійснюється п’ятьма кафедрами: богослов’я, перекладу, філології, церковної журналістики, гуманітарних наук, які мають у своєму складі 10 докторів наук, професорів, 20 кандидатів наук, доцентів, 5 магістрів, асистентів.

Інститут продовжує розвиватися, будує новий п’ятиповерховий корпус. У ньому розмістяться церква на честь Трьох Святителів, спальні й побутові кімнати, бібліотека, читальний зал, археологічний музей та інші приміщення.

Також на базі інституту три роки тому відкрили загальноосвітню школу І—ІІІ ступенів. Школа — під наглядом управління освіти міста, хоча вважається приватною, місяць навчання коштує 500 гривень. Поки що тут навчаються діти перших трьох початкових класів, наступного року планують заповнити всі 11 класів.

Протоієрей Георгій розповідає: «Велику увагу звертаємо на моральне виховання дітей. Це звичайна школа, проте... Перший ступінь включає чотири роки навчання, саме він формує у дітей високий рівень початкових знань. Також педагоги готують учнів до сприйняття глибоких фундаментальних знань у процесі здобуття середньої освіти. Два наступні ступені також мають спеціально розроблені програми, які наші вчителі з радістю втілюватимуть разом із учнями в реальність». Школа спеціалізується на поглибленому вивченні мов — німецької, англійської, латини та грецької. З першого класу вивчають Закон Божий, біблійну та церковну історію, церковний спів та моральне богослов’я.

Молодші вихованці очікують на приємні подарунки від Святого Миколая, бо протягом усього року, як зауважує протоієрей Георгій, були слухняними та дотримувалися шкільних правил.

За легендою, Миколай жив за часів імператора Костянтина. Народився у багатій сім’ї, змалку допомагав бідним. За це Бог дав йому дар творити чудеса. В ніч із 18 на 19 грудня у кожній оселі діти з нетерпінням очікують, коли завітає в гості Миколай. І не лише діти. До дійства повинні долучатися і дорослі, бо це, каже протоієрей Георгій, набагато глибше свято, ніж здається.

— Інколи люди не мають поняття, що це за день, тому трактують його по-своєму. Треба знати, що Святий Миколай був ще й дуже великим молитвеником біля престолу Господа, тому може вимолити все, про що просимо. Подвиг Святого полягає в тому, що виконує потреби смиренних. Та якщо в людини недостатньо віри, їй нічого не допоможе. Чудеса є, треба лише в них вірити та зі щирістю просити про допомогу.

— День повинен початися з молитви до святого. Треба відвідати храм Божий, побути на службі Божій та поставити свічечку за здоров’я рідних, відчути ту теплу руку, якою Святий Миколай нас покриває. Треба допомагати знедоленим і одиноким, а в цей день особливо.

— Так, це наші традиційні акції. Будемо йти до тих, хто перебуває у психіатричній лікарні міста, де лежать незнайомі люди. Будемо йти й до тих, хто перебуває у в’язниці, їм також потрібна наша допомога. Різниці, до кого йти, нема, всі ми — діти одного Бога, всі ми прагнемо любові...