Іванофранківець Петро Міщиха не вперше відсилає в редакцію свої передплатні квитанції для участі у лотереї. І ось має гідну винагороду за свою багаторічну прив’язаність до нашої газети — чудовий фотоальбом «Галич», у якому розповідається про історію та культуру давнього міста, яке у ХІІ —ХІІІ ст. було столицею Галицько-Волинського князівства і від назви якого походить найменування цілого регіону — Галичина.
Альбом потрапив саме в ті руки, що треба. Петро Міщиха — кандидат історичних наук, більше сорока років викладав історію у вузах Прикарпаття, та й нині, будучи на пенсії, продовжує це робити у Коломийському інституті природних ресурсів. А про його життєву позицію свідчить така пригода.
Ще у радянські часи, перебуваючи на курсах підвищення кваліфікації у Києві, хотів купити окуляри в магазині. Та почув від продавця, що вона не розуміє української мови. Чоловік настільки обурився, що написав листа до першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького, в якому, виклавши ситуацію, просив пояснити, в якій країні він живе. Згодом у гуртожитку його розшукала продавець і просила вибачення чистою українською...
Петро Іванович журиться, що сьогодні ситуація в країні з рідною мовою аж ніяк не ліпша, а, може, й гірша, ніж була за радянських часів. Щоб молоді люди не забували, чиїх батьків вони діти, має намір після перегляду фотоальбому «Галич» подарувати його своєму онукові-школяреві на День святого Миколая. Тим більше, що той нині проживає у селі Залуква Галицького району — на території давнього Галича.
