Чернігівка — малопримітний райцентр. Село, до речі. А віднедавна про нього лише й говорять.
Прославив його Володимир Хоменко з учнями. Тренер від Бога вчить перемагати не тільки на борцівському килимі. Його вихованці й у житті — справжні бійці.
Володимир Іванович у підвалі підготував дюжину відомих далеко за межами регіону борців-вільників. Сьогодні дитячо-юнацький спортклуб займає невелике приміщення в житловому будинку. Але виводити підопічних «у люди» стає дедалі складніше. Колись на змагання їздили кілька разів на місяць, жили в готелях, харчувалися як належить. Влада підтримувала спортсменів. Підтримує й тепер, як може. А може, зрозуміло, на жаль, мало.
Хочеш себе показати, Чернігівку й клуб пропіарити — шукай гроші на поїздку.
Добре, що є справжній цінитель боротьби, сам кандидат у майстри з велоспорту Олександр Лисняк. Він, почесний президент клубу, возить вихованців, годує, забезпечує найнеобхіднішим. Можна вважати, приватний клуб тримається на ентузіазмі тренера й спонсора.
Хоменко наставником хлопчиків і дівчаток працює 24 роки. Починав з ДЮСШ, звідки змушений був піти, не знайшовши спільної мови з керівництвом. Володимир Іванович — тренер-самородок, без вищої освіти. Можливо, енергія безсрібника давно б вичерпалась, якби не слізне дитяче: «Візьмете мене, га?».
Євген, майстер спорту, нещодавно переміг на республіканських сільських іграх. Пішов далі батька — має диплом агроуніверситету, закінчує педуніверситет. Доньку свою шестирічну водить у батьківський спортклуб і на танці.
— Мета? — перепитує Володимир Іванович. — Прагну, щоб діти здоровішими й сильнішими були. Мрія? Мати приміщення хоча б 12х12 і фінансові можливості возити дітей на змагання.
Щоб у підсумку, додам, у них стіни кімнати були завішені грамотами й медалями, а полиці заповнені кубками й цінними подарунками.
Як у Євгена Хоменка.
Наша довІдка
Володимиру Хоменку незабаром 55. Народився в Чернігівці. Пристрасть до вільної боротьби з’явилася пізно, під час служби в армії. Щоденні тренування плюс природний дар — така формула успіху талановитого тренера.
Цього ж вимагає від підопічних. Михайло Даценко, Геннадій Нестеренко, Олександр Іщенко, Максим Лобко і, звичайно, син Євген — чудова п’ятірка з 12 односельців, якими пишається тренер і вся область.
Чернігівка
Запорізької області.
На знімку: тренер Володимир Хоменко (ліворуч) розповідає про своїх підопічних.
Фото Леоніда СОСНИЦЬКОГО.
