Конкуренція забезпечує найкращу якість продуктів і розвиває найгірші якості людей.
Девід САРНОФФ
Торги вже не в ручному режимі
Не так давно набув чинності закон про здійснення державних закупівель. Він недосконалий, зрозуміло, та краще синиця в руках... Краще цей закон, прийнятий з урахуванням істотних поправок Президента, ніж підтриманий парламентом у лютому 2010 року.
Той вочевидь не сприяв би створенню конкурентного середовища у сфері закупівель, розвитку сумлінної конкуренції, забезпеченню раціонального та ефективного використання державних коштів.
Тепер, як заявляють Ірина Акімова, перший заступник глави адміністрації Президента, та віце-прем’єр Сергій Тігіпко, новий закон покладе край корупції в цій галузі.
Їх би вустами та мед пити. Адже прихильники сумнівних тендерних схем, мабуть, своїх позицій просто так не здадуть. Ще не стихлі скандали в окремих відомствах — краще тому підтвердження.
Про кричущі порушення в епоху керівництва тендерними операціями в ручному режимі свідчать не лише фіскальні органи. Приміром, у Міністерстві охорони здоров’я звільнили заступника міністра, що курирував тендери. А екс-глава міністерства економіки Василь Цушко без натяків зізнавався: за час його керівництва крісла позбулися три директори департаменту держзакупівель.
Мовчать, щоправда, в Міністерстві освіти і науки, де зірвана реалізація проекту із забезпечення 32 опорних шкіл України устаткуванням для 184 кабінетів хімії, фізики, біології та математики («Кабінетні ігри», «Голос України від 16.03.2010 р.).
Навіть після офіційного звернення редакції зловживання майстрів тендерних махінацій не викликали у Дмитра Табачника адекватної реакції. Принаймні вона нам досі невідома. До слова, факт нехтування парламентської газети має зацікавити не тільки народних депутатів, а й самого Президента Віктора Януковича, котрий суворо зобов’язує чиновників дієво відгукуватися на публічні виступи журналістів.
Хазяїн-барин
Це, між іншим, зробили небайдужі читачі Г. Смирнова, М. Давиденко, С. Борисенко (Сімферополь) і багато інших. Вони розповіли «Голосу України» про непослідовні, алогічні, м’яко кажучи, дії організаторів тендерних закупівель.
За листом кримчан я вирушив до Донецька, де розташовано офіс ВАТ «Донбасенерго». На той момент підприємством, що має близько 80 відсотків державних акцій, цікавилися народні депутати, прокуратура, контрольно-ревізійна служба, профільне міністерство.
А тут ще журналіст парламентської газети. Не дивно, що зустріли непрошеного гостя насторожено й непривітно. Ще б пак: мене цікавило, чи справді «Донбасенерго» закуповує молольні кулі для теплових електростанцій за бюджетні гроші й до того ж віддає перевагу постачальникам, які пропонують товар за вищою ціною.
— Ми не використовуємо державні кошти, оскільки їх не отримуємо, — запевняв голова тендерного комітету, він же заступник генерального директора ВАТ Володимир Петриченко. — Закуповуємо продукцію за власні оборотні. Ціна на неї — не єдиний критерій на торгах. Купуючи, приміром, кулі ІV групи твердості за більшу вартість, ми заощаджуємо на тому, що вони зношуються повільніше, електроенергії під час розмелу тонни вугілля споживається менше, інші витрати теж мінімальні. До речі, торік ми в підсумку одержали економічний ефект у два мільйони гривень. Скільки з них зекономлено на кулях, сказати не можу.
Останнім часом «Донбас- енерго» однією з основних умов допуску до участі в тендерах висуває вимогу поставляти кулі діаметром 40 міліметрів (ІV група).
Рік тому ВАТ провело відкриті торги із закупівлі куль. Серед основних критеріїв була поставка продукції ІV групи твердості.
Акціонери-енергетики уклали контракт із переможцем торгів — виробником куль ІV групи «ЕС». Сімферопольська фірма «ФГ», працівники якої звернулися до «Голосу України», запропонувала тоді не менш якісні кульки, щоправда, III групи твердості, вартість яких на 1850 гривень за тонну була менша.
Напевно, є підстави говорити про нераціональне використання коштів акціонерів, у тому числі держави?
Геть із пляжу!
Це ще не всі питання до керівництва «Донбасенерго». Автори листа розповіли про упереджене, на їхню думку, ставлення до «ФГ» як постачальника молольних куль.
Між іншим, згаданий тендер виграв той-таки «ЕС», який запропонував не найнижчу ціну...
Для кримчан це були треті підряд торги, на яких їхні пропозиції відхилялись. Тим часом інші енергокомпанії країни продукція «ФГ» цілком влаштовувала, кримчани на рівних брали участь у торгах. І перемагали.
...Нещодавно донецькі енергетики оприлюднили результати чергових торгів, проведених 30.08.2010 р. Кримським постачальникам учетверте відмовили. Незважаючи на те, що запропонували вони продукцію ІV групи, мали досвід її поставок, одне слово, усунули всі зауваження покупця, пропозицію «ФГ» знову відхилили. Переможцем стала фірма, яка запропонувала кулі за ціною на 850,7 тисячі гривень дорожче...
Та цим проблемні торги не завершилися. Генеральний директор ВАТ «Донбасенерго» С. Іванов звернувся до прокуратури із заявою про фальсифікацію заявки і документів ТОВ «ФГ» на участь у тендері. Перевірку здійснювали сімферопольські правоохоронці, котрі не знайшли жодних порушень з боку «ФГ» і відмовили в порушенні кримінальної справи».
А тим часом постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України спочатку зупинила процедуру закупівлі куль ІV групи твердості, а згодом за скаргою кримчан винесла рішення на їхню користь.
По-перше, договір про закупівлю куль між замовником і переможцем торгів визнано нікчемним. По-друге, адміністративна колегія АК дійшла висновку, що навіть за відсутності документів, «визначених пунктом 3.7 тендерної документації, замовник мав допустити «ФГ» до оцінки пропозицій...». Тому колегія скасувала всі рішення ВАТ «Донбасенерго» і зобов’язала енергетиків провести повторний розгляд пропозицій конкурсних торгів і їхню оцінку.
Можливо, після такого вердикту донецький замовник пустить на свій пляж сімферопольських постачальників. Принаймні адмінколегія АК чітко визначилася: слід «завершити процедуру закупівлі куль сталевих молольних ІV групи твердості за державні кошти» відповідно до чинного законодавства.
Київ—Донецьк—Київ.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
