Молодече завзяття, помножене на прагматизм

— Ми орендуємо земельні частки не лише на Черкащині, а й у сусідній Київській області. Маємо 14 сільськогосподарських філій, в яких трудиться понад півтори тисячі працівників. Самотужки організувати роботу компанії, а головне, фінансувати весь її обшир, було б, очевидно, неможливим. На щастя, ми, як партнери, входимо до відомого в Україні й далеко за її межами відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт». Мега-холдинг об’єднує 20 великих підприємств з вирощування зерна, переробки, виробництва м’яса, логістики і дистрибуції. Ми пишаємося тим, що «Урожай» у цьому вертикально інтеграційному комплексі посідає чільне місце. З наших полів, з нашого зерна все починається. Від нас багато що залежить. Тому відповідальність, стабільність, надійність — головний лексикон нашої компанії. Щороку ми досягаємо вищих результатів, змінюємося кількісно і якісно, ставимо перед собою нові «еверести».

— У попередній розмові з вами я почула фразу про те, що через п’ять-шість років «Урожай» стане найпотужнішим, найкращим агропідприємством Європи. Чи не занадто амбітне завдання?

— Абсолютно ні. І поясню чому. Шість років тому попередник «Урожаю», невелике сільгосппідприємство «ВАСКО Інк», орендувало у власників земельних часток 4 тисячі гектарів ріллі. Після входження до «Миронівського хлібопродукту» новостворене товариство щороку збільшувало свої площі на 10—15 тисяч гектарів, водночас підвищуючи їх продуктивність. Нині компанія успішно господарює на 70 тисячах гектарах. За ефективністю використання землі ми досягли рівня передових підприємств, які працюють в Європі. Через два роки плануємо обробляти понад 150 тисяч гектарів і перевершити найкращі європейські агропоказники.

— Для посушливого року це справді добра врожайність. Але розширювати компанію до латифундії хіба доцільно?

— У нас чомусь звикли лякати одне одного цим словом. Проте латифундія з англійської перекладається як велике приватне землеволодіння. Науково-виробнича фірма «Урожай» не є власником землі. Отже, ми не латифундисти, а законослухняні орендарі, котрі сумлінно виконують взяті на себе зобов’язання. Втім, у разі, коли нарешті з’явиться ринок землі, купувати 300—400 гектарів, як це є в Західній Європі, немає сенсу.

— Чому?

— У французів чи німців з покоління у покоління передавалося 200—300 гектарів приватної землі. Цією спадщиною й нині дорожать і дуже нею пишаються. Наші прадіди також володіли землею і прагнули передати її своїм синам. Насильницький режим, який захопив владу в 1917-му, через кров і репресії забрав хліборобський спадок і утворив колгоспи. Так склалася українська історія. Тепер на базі колишніх колгоспів стало можливим утворювати великі сільгосппідприємства. Європейці навіть заздрять, що у нас неозорі масиви родючої землі, на яких можна господарювати з великим розмахом і ефективністю. На Черкащині, наприклад, обробляється 1 мільйон гектарів ріллі. Рівно стільки орної землі має ціла держава — Австрія. До того ж наші землі набагато врожайніші. Кубічний метр черкаського чорнозему, як еталон, зберігається в одному з європейських музеїв землеробства. Переконаний: в України є всі можливості стати найпередовішою аграрною державою у світі!

  Мовою цифр

— Але сьогодні більшості наших сільгосптовариств бракує новітньої техніки, технологій, врешті, коштів. І до європейської ефективності їм ще далеко.

— Так, невеликі СТОВи з двома-трьома тисячами гектарів землі приречені не на розвиток, а на виживання. Їх керівникам не вистачає часу навіть подумати про ефективне управління, про перспективу. Щороку у них клопоти одні й ті самі: де взяти кредит, як його повернути. Чим виплатити зарплату, за що купити добрива і запчастини. А ще — як зібрати вирощене і кому його продати. Повторюю: справжній бізнес починається з 50 тисяч гектарів землі. Тоді буде прибуток та вигода власникові землі, орендарю і державі.

— Олеже Володимировичу, яка, на вашу думку, найголовніша складова успіху «Урожаю»?

— Насамперед у нас чітко спланована організація праці. Жорстка дисципліна і самовіддача. Більшість економічних питань бере на себе центральний офіс. Директор філії здійснює менеджмент господарства. За технологічний процес відповідають головні спеціалісти. Я не ламаю голову над тим, як забезпечити філії фінансуванням. У нас є щорічний бюджет, за яким отримуємо кошти з «Миронівського хлібопродукту». Ми закуповуємо найновітнішу сільськогосподарську техніку. Наші фахівці переймають досвід за кордоном, беруть участь у міжнародних виставках і симпозіумах. В «Урожаї» працює команда, якій я довіряю. Тому й маємо чудові результати. Торік, наприклад, на площі 23 тисячі гектарів зібрали кукурудзи по 112 центнерів з гектара у бункерній вазі. Це показники не тільки кращих європейських агропідприємств, а й північно-американських. Цього року через аномальні погодні умови врожайність менша. З усього видно, що клімат центральної України наближається до клімату південних степів. Отже, коригуватимемо наші технології. Минулої весни ми посіяли 75 гібридів кукурудзи найвідоміших світових виробників. З них відберемо ті, які у неймовірну спеку «склали іспит» на «відмінно».

— А працівники компанії, котрі виграли «битву за врожай», яку отримають нагороду?

— Ми маємо цілу систему заохочень. І моральних, і матеріальних. Зберегли традицію вшанування кращих трудівників на Дошці пошани. Коли прізвище працівника вперше потрапляє до списку кращих — він отримує премію 250 гривень. Коли вдруге — 500 гривень. Крім того, передовики щороку беруть участь у розіграші легкового автомобіля. Цей процес широко висвітлюється в корпоративній газеті «Урожай», яку видаємо. Починали ми з «Жигулів». Тепер даруємо іномарки, багато різноманітної побутової техніки. Відпочивають наші люди за кордоном. Причому в «п’ятизіркових» готелях. Цього літа 50 працівників, серед яких агрономи, механізатори, доярки, водії, відпочивали в Туреччині та Карпатах. Торік представники «Урожаю» зустрічали новий 2010 рік в Єгипті. Здійснюємо також подорожі історичними місцями Черкащини та України, проводимо спортивні змагання між філіями.

За рахунок підприємства діти наших працівників навчаються у вишах. За кошти «Урожаю» можуть також здобувати фах молоді люди, котрі бажають у нас працювати. Після успішного завершення навчання і атестації безпосередньо на підприємстві вони увіллються до нашого згуртованого колективу.

— З усього видно, що «Урожай» міцно стоїть на ногах, динамічно і стабільно розвивається. А яка користь від цього вашим орендодавцям, власникам земельних паїв?

— У рахунок плати за оренду землі ми видаємо зерно. До того ж за ціною 800 — 1000 гривень за тонну. Як ви знаєте, через посуху ринкова вартість зерна цього сезону була і є дуже високою — від 1500 до 1700 гривень за тонну. Однак ми свідомо, собі на збиток, пішли на цей крок. Бо розуміємо, що більшість наших пайовиків тримають дома живність і їм потрібне збіжжя. Зерно ми видаємо якісне. Його можна використовувати не лише у підсобному господарстві, а й молоти на борошно, пекти хліб. У рахунок оплати за землю люди також отримують різні послуги: оранку присадибної ділянки, культивацію, обмолот. Хто бажає — виписує собі на фермі молодняк свиней. «Урожай» з кожним роком набирає темпів у тваринництві, тож можна користуватися й такою можливістю. 

— А яка допомога надається сільським територіальним громадам, де «Урожай» орендує землю?

— Податок, що сплачується з орендної плати за землю, спрямовується на розвиток сіл. Цього року наше підприємство перерахувало вже 3,6 мільйона гривень цих податків. Крім того, у нас є програма, за якою ми укладаємо соціальні угоди з селами, в яких орендуємо землю. Торік за цими угодами інвестовано у розвиток населених пунктів понад 300 тисяч гривень. За 10 місяців цього року — близько 420 тисяч. Наступного року ця цифра зросте удвічі. «Урожай» допомагає ремонтувати школи і ФАПи, будинки культури і дитячі садки. Мені приємно, що у «наших» селах за останні кілька років збільшилася кількість молодих родин і зросла народжуваність. Пожвавилося культурне, спортивне життя.

— Олеже Володимировичу, після вашої розповіді про сьогоднішні досягнення і ще масштабніші задуми до вас може вишикуватися черга бажаючих працювати у динамічній, надійній компанії...

— Для умілих, роботящих рук, розумних, кмітливих голів у нас завжди є робота. Як і для висококваліфікованих спеціалістів агровиробництва. Відкриті також двері компанії й для тих, хто хотів би розпочати на селі свою власну справу. Ми запрошуємо: приходьте, показуйте, захищайте ваші проекти, бізнес-плани. Якщо вони реальні й принесуть користь родині та рідному селу — допоможемо!

— Бажаю вам і всьому вашому чудовому колективові досягти тих вершин, які ви поставили перед собою!

— Дякую. Так все й буде.