Скорочення кількості міністерств і кількості працівників у державних інститутах влади не можна не вітати. Адже штати урядових відомств були роздуті до непристойності. Однак назвати це скорочення адміністративною реформою — не можна. Так вважає народний депутат від «НУ—НС» Анатолій Матвієнко.
«Це не адмінреформа, бо немає зміни функцій виконавчої влади», — зауважив парламентарій.
Парламентарій переконаний: будь-яка реформа має бути публічною, зрозумілою. «Якщо немає осмисленої й серйозної дискусії, реформа не є зрозумілою для людей. Тому вона ніколи не матиме успіху. Більше того, реформи це, як правило, дуже непопулярні речі. Тож проводити всі одночасно неможливо. Їх треба проводити крок за кроком, але бачити цілісну картину. Цього ні з боку урядовців, ні з боку Президента ми не бачимо», — наголосив А. Матвієнко.
Він переконаний: рівень демократії в країні визначається відкритістю влади. А оскільки цієї відкритості немає, у депутата виникають побоювання, що «адміністративна реформа, проведена у такий спосіб, — це встановлення авторитарного режиму, який дуже швидко перейде в диктаторський режим і величезну консолідацію влади в руках глави держави».
Якщо ж говорити про реформу самоврядування, то її, на думку народного обранця, варто було б розпочати з укрупнення територіальних громад. Тобто зробити так, щоб громада мала всі повноваження, наприклад, району з відповідними службами. На другому етапі — зняти дублювання повноважень районних рад і районних адміністрацій, через скорочення останніх. А після того, як територіальні громади будуть спроможні самостійно вирішувати всі питання, а адміністрації на рівні районів ліквідовані, можна було б розпочинати адміністративну реформу на рівні районів і областей.
