Наша міжнародна законодавча база потребує інвентаризації

На цьому Голова Верховної Ради Володимир Литвин наголосив учора під час десятої наради керівників закордонних дипломатичних установ. Окремо він підкреслив і важливість перегляду підходів до організації ратифікаційного процесу.

За словами Володимира Литвина, «організація ратифікаційного процесу викликає серйозне занепокоєння та критику профільних комітетів Верховної Ради, керівництва парламенту і багатьох народних депутатів».

Саме тому керівник парламенту не раз звертався до уряду з проханням докладно проаналізувати та надати інформацію про міжнародні договори України, які було підписано, але до цього часу не передано до Верховної Ради України на ратифікацію.

«Абсолютно очевидним для нас є те, що на сьогоднішній день існує нагальна потреба серйозної ревізії міжнародної законодавчої бази України», — наголосив В. Литвин, пояснивши, що, наприклад, деякі міжнародні договори, укладені в 1990-х роках і які досі не набрали чинності, напевно, втратили свою актуальність.

Утім, сказав В. Литвин, трапляються непоодинокі випадки, коли на розгляд до Комітету у закордонних справах передають саме угоди, підписані вже багато років тому, зазначивши, що процес завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цими договорами чинності, триває надзвичайно повільно. Він навів дані Кабінету Міністрів, згідно з якими такі процедури не завершено принаймні стосовно 22 двосторонніх міжнародних договорів та 17 багатосторонніх міжнародних документів, до яких приєдналася Україна. «Цікаво, що із цього списку практично половина міжнародних документів були підписані від п’яти до п’ятнадцяти років тому і залишаються нератифікованими. Є в цьому списку і два вражаючі «ветерани» — угода, підписана у 1950 році, та протокол до неї, датований 1976 роком. А стандартна пауза між підписанням документа та його ратифікацією останніми роками становить, як правило, 3—4 роки», — сказав В. Литвин.

Як повідомляє прес-служба Верховної Ради, виступаючи перед учасниками наради, глава парламенту висловив сподівання, що ухвалення та набрання чинності оновленим законом про дипломатичну службу сприятиме поліпшенню соціальних гарантій її співробітникам та підвищенню ролі МЗС у реалізації зовнішньої політики держави

Кажучи про внесення змін і доповнень до Закону «Про дипломатичну службу», який цілком і повністю стосується Міністерства закордонних справ, В. Литвин зазначив, що метою цього документа є підвищення ролі МЗС у реалізації зовнішньої політики держави, забезпечення соціальних гарантій співробітникам дипломатичної служби, впорядкування системи дипломатичних рангів. Цей документ, сказав він, є фактично «спільним дітищем міністерств закордонних справ, фінансів, юстиції, праці та соціальної політики, а також парламентського Інституту законодавства».

В. Литвин додав: «Є підстави сподіватися, що ухвалення оновленого закону дасть змогу зробити нашу дипломатичну службу більш сучасною, дієздатною, престижною і забезпечити належні гарантії її працівникам».

Водночас Президент Віктор Янукович на десятій нараді керівників закордонних дипломатичних установ наголосив: «Рік, що минає, став одним із найбільш насичених подіями за останні десятиріччя». Він підкреслив, що із приходом нової влади в нашій країні «набір пріоритетів залишився незмінний, але підходи до цих пріоритетів та динаміка їх реалізації суттєво змінилися».

Віктор Янукович назвав Європейський Союз оптимальною моделлю суспільного розвитку, економіки, публічних інститутів, а в перспективі — і нашого спільного дому. «Водночас у своїх очікуваннях на європейському напрямі ми спустилися із захмарних висот на ґрунт реальності», — сказав він, наголосивши, що наша країна налаштована «без зайвого галасу досягати поставлених цілей».

Спілкуючись із дипломатами, Президент підкреслив, що 2011-й має стати роком радикальних реформ, передає його прес-служба.

Кожен із них коштує приблизно 300 мільйонів доларів США інвестицій.

Віктор Янукович наголосив, що нині триває розробка основоположних концептуальних документів — стратегій національної безпеки та зовнішньої політики України. «Це мають бути глибоко аналітичні розробки, які точно аналізували б стан речей, визначали цілі й ставили завдання, а також скеровували на результативну дію, уточнив він.

У своєму виступі Віктор Янукович наголосив, що ми маємо закріпити й розвинути прогрес, досягнутий у відносинах з Росією. Серед першочергових завдань — підписання Декларації про зміст україно-російського стратегічного партнерства, Програми економічного співробітництва між Україною і РФ до 2020 року, демаркація державного кордону на суходолі та делімітація морського кордону, вирішення питань, пов’язаних з перебуванням Чорноморського флоту РФ на території України. Усе це виходячи з принципів рівноправності, взаємоповаги, прагматизму й обопільної вигоди.

Водночас глава держави підкреслив, що українська дипломатія має повною мірою використати можливості, які відкриває стратегічне партнерство із США: в подоланні економічної кризи та у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями; у вирішенні безпекових питань; у сфері науки і технологій, модернізації енергетичного комплексу.

«Підкреслю необхідність розширення географії активних дій української дипломатії насамперед у світлі економізації нашої зовнішньої політики», — підсумував Президент.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Федеративній Республіці Бразилія Ігор Грушко (другий ліворуч).