Що нас очікує наступного року — цукерки чи тугіший пасок?

Доповідаючи проект закону про держбюджет-2011, міністр фінансів Федір Ярошенко наголосив, що цей документ розроблено на новій податковій базі, й він є «продуктом перезавантаження системи державних фінансів». Економічною основою для держбюджету наступного року, за словами міністра, стали результати діяльності влади за період з березня поточного року, зокрема, розпочата податкова та бюджетна реформи, стабілізація національної економіки, зростання реального ВВП. Урядовець запевнив, що соціальні видатки в наступному році фінансуватимуться у повному обсязі відповідно до чинних законів, а макроекономічний прогноз буде сприятливим. Влада очікує продовження економічного зростання, подальше підвищення зарплат, збільшення доходів громадян.

Водночас міністр визнав: «Хоча маємо певні приводи для оптимізму, але загалом ситуація в державних фінансах все ще залишається дуже складною. Створена ця ситуація тими, хто керував країною в 2008—2009 роках». Зокрема, на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду з бюджету доведеться витратити 17,7 мільярда гривень. Поновити економічний розвиток країни можна лише за умови зниження податкового тягаря, переконаний уряд. Тому в проекті бюджету закладено заходи зі зниження податкового тиску. Ще одним завданням бюджетної політики держави визначено скорочення дефіциту бюджету та державного боргу. Обсяг державних запозичень у 2011 році заплановано на рівні 91,4 мільярда гривень, що на 30,4 відсотка (40,1 мільярда гривень) менше відповідного показника поточного року. Запозичені кошти витрачатимуться на фінансування програм розвитку та повернення боргів попереднього уряду. Очікується, що наступного року розмір державного боргу знизиться до 30 відсотків (проти 32,1 у поточному році). Збережеться механізм надання державних гарантій на суму 15 мільярдів гривень. Державні гарантії надаватимуться на реалізацію винятково інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення.

Співдоповідач, голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов (фракція Народної партії) зауважив, що комітет має низку зауважень до законопроекту. Зокрема, досі до парламенту не подано проект Основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік. 85 відсотків бюджетних коштів буде спрямовано на споживання, що стримуватиме інвестиційно-інноваційний розвиток економіки.

Під час дебатів пролунало багато критики на адресу розробленого урядом законопроекту. Сергій Соболєв («БЮТ-«Батьківщина») висловив думку, що поданий проект бюджету «написаний не для України». Адже розпорядниками коштів є вже неіснуючі міністерства та відомства. І навіть якщо відкинути це, прогнозний показник ВВП дуже низький, підкреслив депутат. Олександр Бондар («НУ—НС») назвав макроекономічні показники нереальними. Зокрема, доходи від приватизації, які закладені на рівні 10 мільярдів гривень. Хоча на наступний рік заплановано продаж «Укртелекому», стартова ціна якого визначена на рівні 10,5 мільярда, а Президент видав указ про дозвіл на приватизацію стратегічних об’єктів.

Комуністи вказували на те, що в проекті бюджету не передбачено кошти на повернення втрачених заощаджень, фінансування соціальних виплат ветеранам, жертвам нацистських переслідувань, а також дітям війни, зменшено виплати ветеранам війни до 9 Травня.

«Влада замість обіцяного покращення життя продовжує годувати народ черговими міфами», — стверджував позафракційний Олег Ляшко. Депутат наголосив, що, незважаючи на адмінреформу та заяви про скорочення чиновницького апарату, на 400 мільйонів гривень збільшиться фінансування адміністрації Президента, фінансування Кабміну залишиться на рівні цього року, 311 мільйонів гривень. Генпрокуратура додатково отримає мільярд гривень. Владі також буде виділено гроші на закупівлю нового літака та нових авто. А мінімальну пенсію буде підвищено аж на 50 гривень, мінімальну зарплату — аж на 60.

«Бюджет цукеркою бути не може, — запевнив Олег Зарубінський (Народна партія). — Запозичені гроші треба віддавати. Це має бути гармонійний бюджет. Ідеальним він бути не може».

Водночас регіонал Владислав Лук’янов назвав закладений дефіцит бюджету, враховуючи фінансову нестабільність у світі, «взірцем», який забезпечує стабільність вітчизняної грошової одиниці — гривні. «Це означає, що підприємці та звичайні люди можуть спокійно планувати і розраховувати, — переконував депутат. — Документ забезпечує стабільне зростання».

Дискусія засвідчила, що бюджетний процес буде складним, підсумував Голова Верховної Ради Володимир Литвин і звернувся до профільного комітету з проханням разом із урядовцями уважно підійти до підготовки документа до другого читання, звернувши особливу увагу на фінансування освіти, охорони здоров’я, столиці, виплат дітям війни, чорнобильцям, і прибрати із законопроекту все те, що суперечить Бюджетному кодексу та Конституції. «Іде боротьба не за бюджет, а за владу в країні, — сказав В. Литвин. — Це нормальний політичний підхід. Але нам треба знайти розумний реалістичний підхід».