Зрошенню без труб — труба!

З будь-якої оказії деякі місцеві керманичі (до речі, обласне виробниче управління меліорації і водного господарства на Херсонщині очолює колишній... військовий) трибунно повторюють: у нас один меліорований гектар працює за три богарні!

Так-то воно так, тільки хто порахував, скільки тих гектарів знову «осушено» і які від цього втрати.

Виявляється, така людина є. Голова фермерського господарства «Аделаїда», що в Голопристанському районі, депутат обласної ради Сергій Рибалко, озвучуючи на сесії облради у вересні свій депутатський запит, повідомив:

— За останні п’ять років зрошенню в області взагалі не надавалося уваги, і це довело його майже до повної руйнації.

Може, дещо різко, але — справедливо.

При цьому він наголосив: державна система зрошення, здатна подавати воду на площу майже 400 тисяч гектарів, збережена, перебуває під контролем держави. Набагато гірша справа із «роздержавленими» внутрігосподарськими системами!

Ось приклади, схожі на донесення з фронту.

Павлівська сільрада Чаплинського району: розкрадено 12 км трубопроводів, втрачено 1100 га меліорованих земель. Усього по району втрати становлять 3,5 тисячі гектарів. І це — у центрі посушливої Таврії!

У Скадовському районі (Михайлівська, Шевченківська, Широківська сільради) знищено 51 кілометр внутрігосподарських трубопроводів, перестало зрошуватися 3 тисячі гектарів. У Білозерському районі викопано 14 км труб, зрошення виведено на площі 3,5 тисячі гектарів. На полях Бериславського району (території Львівської і Тягинської сільрад) демонтовано 31 км трубопроводів, богарними знову стали 2,7 тисячі гектарів.

— Якщо підрахувати по металобрухту, то загальна вага демонтованих труб становить щонайменше 9,5 тисячі тонн, — сказав тоді з трибуни сесії Сергій Рибалко. — Вартість вкраденого — 10 мільйонів гривень! Коли ж ми почнемо відновлювати системи, то це коштуватиме як мінімум у 10—15 разів дорожче...

У депутатському запиті йшлося про те, що через втрату меліорованих земель селяни щороку зазнають збитків на 70—80 мільйонів гривень.

— Для Херсонщини питання зрошення дуже важливі, — наголосив Сергій Рибалко. — Від аграрного сектору залежать і наш добробут, і надходження у бюджет. Для порівняння: 1 га незрошуваних земель дає валової продукції на суму 3—5 тисяч гривень (і лише у сприятливі роки може дати 7—8 тисяч). Водночас 1 га зрошуваних земель дає валу на суму до 10 тисяч гривень (зернові) і 70—80 тисяч (інші прибуткові культури).

Представники правоохоронних органів, які завжди присутні в сесійній залі й щось ретельно записують, тривогою депутата очевидно не пройнялися. Інакше б чому тоді в області не порушено жодної більш-менш резонансної карної справи проти руйначів меліорації, не розвіяно чуток про те, що «металістів меліоративного профілю» «кришують» люди в уніформі і мундирах? Хто ж розвіє чутки?

Підривають потенціал меліоративного господарства краю, виявляється, не лише «металісти» зі сторони, а й самі... меліоратори.

Керівник прес-служби облКРУ Леонід Калениченко знайомить із матеріалами перевірок діяльності стратегічної для Степу галузі, здійснених державними контролерами протягом липня 2008-го — червня 2010 років. Висновок невтішний. За означений період ревізори виявили різних порушень на загальну суму 36,6 мільйона гривень.

— Прикладів недбалості та безкарності вистачає, — каже Леонід Калениченко. — Ось кілька. У Цюрупинському міжрайонному управлінні водного господарства встановлено факти крадіжки трубопроводу довжиною 1 км на території Подо-Калинівської сільради. За демонтований у січні 2009-го дренажний напірний трубопровід, вартість якого становить щонайменше півмільйона гривень, покупець заплатив водгоспу набагато менше. Збитки, завдані державі, становлять 417 тисяч гривень. Золотобалківську зрошувальну систему після демонтажу здано на металобрухт Бериславським міжрайонним управлінням водного господарства. І теж за заниженою ціною в сумі трохи більшою за 78 тисяч гривень. У цьому ж таки водгоспі, як виявили ревізори, разом із водою «випарувався» і напірний трубопровід на суму майже 385 тисяч гривень!

Трубопроводи — в один бік, насосне обладнання — в інший. Це теж називається «списанням». Тільки ж чи законні всі ті оборудки? Ревізори КРУ в тій законності засумнівалися. І недарма.

— Так, Скадовським управлінням водного господарства списано 15 заглибних насосів вартістю 35 тисяч гривень, однак бурова бригада Каховської меліоративної експедиції, яка намагалася підняти їх, жодного не знайшла! — каже Леонід Калениченко. — Може, насоси здали на металобрухт, а гроші поклали до кишені?..

У кількох попередніх українських урядах час від часу велися розмови про те, що незабаром «меліоративні системи України можна буде здавати інвесторам у довгострокову оренду, а також передавати у концесію. Це дасть можливість подолати хронічну нестачу коштів на утримання меліоративних систем України — одну з головних причин, що стримує їхній розвиток».

Власне, ця державна думка наявна і у доленосному документі — «Комплексній програмі розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року», затвердженій урядовою постановою № 863 від 24 червня 2006 року.

Цим рішенням продовжено виконання завдань «Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001 — 2005 роках та прогнозу до 2010 року», схваленої урядом у листопаді 2000 року. Багато чого (якщо вірити звітам) вдалося досягти. «Одним із важливих результатів виконання попередньої програми, — читаємо в одному зі звітів, — стало збереження загальнодержавних та міжгосподарських державних меліоративних систем на площі 5,3 млн. га, загальною вартістю 11,5 млрд. грн., у тому числі на 2,17 млн. га зрошуваних і 3,1 млн. га осушених земель. У працездатному стані було утримано 46,6 тис. одиниць гідротехнічних споруд, 13,3 тис. км відкритих зрошувальних і 39,2 тис. км осушувальних каналів, 2,3 тис. насосних станцій та 5 каналів, які подають вологу в маловодні регіони в обсязі понад 2,5 млрд. куб. м на рік».

А яка ж роль у цьому «збереженні» і «утриманні» Херсонщини, де площа зрошуваних земель — найбільша в країні?

Запитання це аж ніяк не риторичне.

Херсонська область.