Допомогти коштами у завершенні реставрації пам’ятки архітектури XVІІІ століття — палацу Потоцьких у Тульчині на Вінниччині — з таким проханням звертаються до всіх небайдужих викладачі й студенти місцевого училища культури.
Ще на початку 80-х величний палац, збудований у Тульчині за проектом відомого французького архітектора Лякруа, передали згаданому навчальному закладу. Будівля з десятьма колонами і двома флігелями дотепер вражає своїм плануванням та оформленням. Студенти зізнаються, що кожен з них хоча б інколи подумки переноситься у ті далекі часи, щоб уявити, скажімо, картинну галерею з полотнами відомих майстрів, бібліотеку на 17 тисяч томів книг, театр, у трупі якого було більше двохсот акторів... Архівні документи свідчать, що у часи Потоцького тут працювала друкарня, а неподалік палацу знаходився 10-гектарний парк з каскадом водойм і водоспадів. Щоправда, від нього залишилася тільки назва — «Хороше».
— Кращої споруди для училища культури годі бажати, — каже заступник директора училища Євгенія Фолюшняк. — Будівлю нам передали 1982 року, якраз через двісті років після її спорудження. На той час палац був у дуже занедбаному стані. За кошти державного й обласного бюджетів таки вдалося відремонтувати головний корпус і правобічний, або східний, флігель. Лівобічну частину будівлі реставратори законсервували і на цьому роботи майже припинилися.
Відновлений палац міг би стати об’єктом для одного з популярних екскурсійних маршрутів краю. Отримані кошти повернулися б інвестору. Без підтримки держави теж не обійтися. Бо реставрація — справа не з дешевих. Про це, зокрема, йшлося на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності. Члени комітету провели своє зібрання безпосередньо в палаці. У залі, обладнаному дирекцією училища для проведення різноманітних заходів, народних депутатів вразила насамперед акустика. Голоси виступаючих зі сцени не доводилося підсилювати мікрофоном. Вони звучали так чітко, ніби люди говорили поруч.
Виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності відбулося ще минулого року. Планувалося виділення коштів. Але їх у Тульчині не отримали й досі.
Навіть у законсервованому стані більш ніж 200-літня будівля довго не встоїть. Господарі так хочуть зберегти її для майбутніх поколінь! Щоб вони теж мали можливість доторкнутися до шедевру архітектури. Так само, як свого часу величчю Подільського Версалю, так палац називали ще за часів Потоцьких, захоплювалися Пушкін, полководець Суворов, у місті дислокувалося його військо. Щоправда, Суворов відмовився жити в палаці. Автор відомої книги з військового мистецтва «Наука перемагати» натомість поселився у скромній селянській хатині на околиці міста. Казав, пишноти не для нього. Цей факт зафіксували історики. Ними ж зроблено запис про те, що роботу над згаданою книгою Суворов розпочав саме у Тульчині.
Більш як чотириста студентів опановують у Тульчинському училищі культури різноманітні мистецькі спеціальності. На жаль, навчальний заклад не має гуртожитку. «Якби будівлю вдалося відремонтувати, якусь з її частин можна б переобладнати для проживання студентів, нехай би відчули себе панами й панянками», — з усмішкою приєднується до розмови ще один заступник директора — Олена Кочелаба.
Поки що палац у стилі класицизму другої половини XVІІІ століття усміхається до міста вікнами відновленого головного корпусу й правої його сторони, і сумно світить дірами ще одного, лівобічного, флігеля.
— Ми зверталися по допомогу навіть до Генерального консула Польщі у Вінниці, — кажуть співрозмовниці. — Він не раз був у Тульчині. Навіть ще до призначення на посаду у Вінницю. Палац відвідують усі зарубіжні делегації. Найчастіше бувають гості з Польщі. Бачили б ви їхні захоплені обличчя! Але відновлювати те, що створено за кошти їхнього земляка, людини, яку його сучасники називали однією з найбагатших у Європі, не беруться.
Чому саме Тульчин граф Потоцький обрав місцем для спорудження родинного гнізда, дотепер залишається загадкою.
Вінницька область.
