Змін і доповнень під час обговорення проекту держбюджету не уникнути, але вже тепер можна судити про те, як зростатиме добробут населення наступного року.
Доходи держбюджету заплановані майже на рівні 281,5 мільярда гривень — на 32 мільярда більше, ніж торік; видатки — майже 322 мільярди гривень (на 17 мільярдів більше). Зменшення перерозподілу ВВП через бюджет свідчить про зниження податкового навантаження, як на мене, лише опосередковано, зате це свідчить про фінансування по мінімуму бюджетної сфери. Це підтверджує і помірковане (на рівень інфляції) зростання заробітних плат на 9 відсотків, і підвищення соціальних виплат упродовж наступного року. Приміром, на 8 відсотків (на 50 гривень) — мінімальних розмірів пенсій і на 63 гривні — мінімальних розмірів заробітних плат. Інші пенсії не чіпатимуть. Таким чином, найменш оплачувані посади — прибиральники, диспетчери, молодші медичні сестри тощо — можуть розраховувати на підвищення окладу з 922 гривень до 1004 на грудень 2011 року; вчителі першої категорії, чий тарифний коефіцієнт вищий, — з 1182 гривень до 1288; лікар-хірург вищої категорії — з 1452 гривень до 1582 гривень і т. д. Такий незначний прогрес, на мій погляд, гальмуватиме динаміку зростання середніх заробітних плат і запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення.
З урахуванням підвищення прожиткового мінімуму допомога при народженні першої дитини зросте з 12 240 гривень до 19140 гривень станом на кінець 2011 року, на другу дитину — з 25 тисяч гривень до 39150, на третю — з 50 тисяч гривень до 78300.
У проекті скорочуються видатки на наукові дослідження (-51 мільйон гривень), боротьбу з сухотами та СНІДом і онкозахворюваннями (-58), на лікування українців за кордоном.
На цьому тлі різко вирізняється підвищене на 59,1 мільйона гривень фінансування поліклінічного лікування та санаторно-курортної бази Держуправління справами, яке опікується здоров’ям очільників з уряду та адміністрації Президента.
У відомчому розрізі майже скрізь помітне незначне зростання видатків, а скорочення фінансування профтехосвіти, швидше за все, буде виправлено під час обговорення документа в парламенті. Принаймні відомо про намір уряду передати левову частину фінансування за цією статтею на місцевий рівень.
Уряд уже пообіцяв, що видатки на держ-апарат у ході адмінреформи скоротяться на один мільярд гривень. З огляду на видаткову частину держбюджету, найбільше затягує паски парламент, ледь помітно — Кабмін і продовжують їх розслабляти адміністрація Президента та прокуратура. Втративши два роки тому частину надбавок до заробітної плати та оздоровчих, прокурори, мабуть, сподіваються надолужити прогаяне.
Навіть поверхового ознайомлення з бюджетними примірками достатньо для того, щоб зрозуміти, що наступний рік для не обтяжених владою громадян буде не легший за рік нинішній. Адже недарма уряд планує досягти наступного року економічного зростання на рівні нинішнього — в 4,5 відсотка за валютного курсу 7,95 гривні за долар США.