Плани — одне. Їх виконання — інше

Голова правління Пенсійного фонду Борис Зайчук повідомив про дефіцит у 26,6 мільярда гривень, від чого уряду не відмежуватися і при здійсненні пенсійної реформи. Вона цілком слушно багатьом уявляється як ріпка, котру тягнуть-потягнуть, а витягти не можуть. Борис Зайчук має рацію: бездефіцитна робота фонду можлива лише за умови оптимізації пенсійних виплат і законодавчих змін. Водночас і втрата мільйона робочих місць у кризовий 2009-й, і зростання надходжень до Пенсійного фонду в періоди скорочень боргів у заробітній платі (жовтень) або прийнятного наповнення держбюджету (листопад) свідчать, що ріпку цупко тримають лише два корінці — вкрай низький рівень заробітних плат і надмірні масштаби тіньового сектору економіки. Обидва дуже глибоко сидять у корупційному ґрунті.

Деякі експерти оцінюють обсяги заробітних плат, з яких не сплачуються податки, в 130—150 мільярдів гривень, а якщо так, то близько 50 мільярдів гривень цієї суми втрачає Пенсійний фонд. Нехай за лекалами МВФ, але уряд вимушений перекроїти систему пенсійного забезпечення. Дефіцит Пенсійного фонду загрозливо переобтяжує видаткову частину держбюджету, проект якого схвалили на урядовому рівні. Але розписати планові показники — не штука, проблема їх виконати, а уряду це не вдається навіть за позитивної динаміки економічного зростання. До того ж до реформаторства уряду є недовіра, спричинена його підходами до податкової реформи. Як буде з пенсійною, якщо й до, й після появи прикінцевої редакції Податкового кодексу Бориса Зайчука чи не найбільше «дістає» нереформована спрощена система оподаткування. Якщо треба налаштовувати проти себе й жіноцтво, й чиновництво? Борис Зайчук вважає, що такого самого дефіциту, як цьогоріч, його відомству варто очікувати й у 2011-му. Микола Азаров — іншої думки, він налаштований скоротити його на третину вже наступного року. Але це плани, а законодавча вимога сплачувати заробітну плату двічі на місяць і нова редакція Податкового кодексу можуть не збільшити, а зменшити обсяги обігових коштів реального сектору економіки та малого бізнесу. А відповідно й Пенсійний фонд потребуватиме ще більш згубного дотування з держбюджету. Воно, нагадаю, за 10 місяців зросло більш як на 50 відсотків у структурі видатків на соціальне забезпечення.

Взагалі про структуру видатків держбюджету варто сказати більше, бо вони ніби спростовують головний постулат влади, яка береться за реформи: спершу — економічна стабілізація, а потім — усе інше, в тім числі, й соціальне забезпечення. Авжеж, разом з тим — частка видатків на соціальний захист зростає, дякуючи збільшенню дотацій тому само Пенсійному фонду, а видатки на економічну діяльність, хоч як дивно, скорочуються. Це показує черговий звіт Рахункової палати, і це не спростовує схвалений урядом проект держбюджету-2011. Як ми й передбачали на старті року, уряд капітально витрачається лише на будівництво об’єктів до Євро-2012, здебільшого аеропортів, а видатки на соціальний захист удвічі перевищують капіталовкладення в економіку. Справа навіть не в тому, що нам вішають локшину на вуха, а в тому, що пенсійну ріпку витягнуть ще не скоро.

Корисно нагадати, мабуть, що бюджет за 11 місяців цього року за доходами виконано на 85 відсотків від річного завдання. Нагадало Держказначейство. Спираючись на його звітність, для виконання річного плану в грудні треба зібрати близько 37,662 мільярда гривень доходів при тому, що середньомісячний показник цього року становить 19,554 мільярда гривень. Інакше кажучи, не одержимо очікуваних доходів, попри те що Міністерство фінансів фактично перебрало на себе функції багатьох розпорядників бюджетних коштів, демонструючи методу ручного управління грошовими потоками. Недобір доходів на фініші року збільшить дефіцит бюджету так само, як це відбувалося на його старті. Ще більш показово стан справ із виконанням бюджету цього року засвідчує структура видатків. За даними Рахункової палати, з 720 запланованих бюджетних програм загального фонду в повному обсягу профінансовано аж... 38. А скільки ж доброго ми чули від влади про ці програми!

Уряд схвалив проект держбюджету-2011 — це позитивна новина, оскільки я не маю жодних сумнівів у тому, що його схвалять до кінця року в парламенті. Це добре хоча б тому, що країна не житиме за тимчасовим розписом, як на старті нинішнього року. Але я чомусь упевнений, що виконувати його будуть не набагато краще, ніж нинішній. Приміром, обов’язково буде рядок про видатки й кредити під урядові гарантії. Напевно — від міжнародних фінансових організацій. Але неодмінно якась поважна фінансова установа через півроку вже пошкодує, що нам позичала. Як, скажімо, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який скоротив на 90 мільйонів доларів США позику на розвиток земельного кадастру України. Ще б пак, за шість років вона використала її тільки на 12 відсотків — ані Держкомзем, ані Мінфін, які самі собі на умі, не подбали про належний супровід цього проекту, вважай — інтереси землевласників.

У проекті держбюджету-2011 обов’язково з’являться позичені кошти на розбудову інфраструктури житлово-комунального сектору. Але так само, як і цього року, це відомство витрачатиме мільйони гривень на консультації та послуги замість того, щоб витрачати їх на програми з очищення каналізаційних стоків або покращення питної води. До слова, серед тижня керівники столичної держадміністрації влаштовували урочистості з пам’ятним фотографуванням біля відремонтованої за кілька років труби в центрі міста. Того й дивись, доживемо до того, що слухатимемо гімн після заміни якогось каналізаційного люка.

Не зайве усім, хто береться за розробку бюджетних проектів, спершу цікавитись структурою державних видатків за поточний рік. А проект бюджету на наступний, наче сам собі на умі. Його доходи обіцяють зрости лише на 10 відсотків — до 279 мільярдів гривень. Нагадаю, цього року планували їх збільшити на 27 відсотків від фактичних надходжень 2009 року. Але й надходжень кіт наплакав, і міністр фінансів Федір Ярошенко вже визнав, що бюджет нинішнього року буде не виконаний. Чи не тому складається враження, що гроші на задекларовані реформи не виділяються?