Земля для аграрної Тернопільщини чи не найбільше багатство. Не дивно, що охочих нагріти на ній руки чимало. Особливо це велика спокуса для сільських голів. Земля — чи не єдиний об’єкт, від якого у селі можна мати навар. Не минають нагоди нажитися на землі і державні службовці, зокрема, ті, хто мав би контролювати земельні відносини. Про найбільш резонансні злочини у земельній сфері і роботу органів прокуратури у цьому напрямку розмова з прокурором Тернопільської області Іваном МЕЛЬНИЧУКОМ (на знімку).
— Іване Івановичу! У місцевих засобах масової інформації дедалі частіше з’являються повідомлення про зловживання із землею. Що це означає: злочинів стає більше чи краще працює прокуратура?
— Мабуть, і те, й інше. Кожному резонансному випадку намагаємось надати гласності, щоб ті, хто наважився на земельні афери, знали: усе таємне рано чи пізно стає явним і покарання неминуче. Проте застереження навряд чи зупинить того, хто свідомо йде на порушення законодавства. З початку року органи прокуратури порушили 36 кримінальних справ у сфері земельних правовідносин. Це втричі більше, ніж на цей час торік. До суду передано 20 справ. Опротестовано майже 440 незаконних рішень органів влади і місцевого самоврядування, розглянуто більше 200 приписів і подань, до відповідальності притягнуто 120 посадових осіб. Хоч як прикро, майже третина з них — представники контролюючих органів. До бюджету відшкодовано 600 тисяч гривень. У процесі здійснення нагляду до суду пред’явлено 39 позовів про повернення майже 230 гектарів землі та відшкодування спричиненими цими порушеннями збитків на 96 тисяч гривень. Судами вже розглянуто 17 позовів, повернуто понад 34 гектари землі. І хоч порівняно з минулим роком показники більші в рази, але ми усвідомлюємо, що зачепили лише вершину земельного айсберга. Тому робота в цьому напрямку триває.
— Хто найчастіше порушує земельне законодавство?
— Органи місцевого самоврядування. Прийняття незаконних рішень набули масового характеру. Ми опротестували майже 440 незаконних рішень органів влади і місцевого самоврядування. Це дуже велика кількість. Ось лише два факти. Лановецька міська рада у травні минулого року приймає рішення перевести земельну ділянку площею 10 гектарів, яка була у користуванні громадянина Г., у землі запасу. Тут не могли не знати, що ще 1996 року цю ділянку оголошено заповідником місцевого значення «Лановецький зооботанічний сад», і право розпоряджатися нею має лише обласна рада. Перевищила свої повноваження і Теребовлянська міська рада, коли у межах райцентру виділила для обслуговування житлового будинку його мешканці 0,75 гектара, хоч законом для цих цілей у даній місцевості передбачено 10 сотих. Звичайно, ці незаконні рішення ми опротестували.
— Торік один із сільських голів Тернопільщини отримав 150 тисяч гривень хабара за незаконне рішення про виділення землі. Кажуть, це був рекорд України...
— Швидше рекорд для нашої області. Ви, мабуть, маєте на увазі голову села Лошнева Теребовлянського району, який сфабрикував рішення сесії стосовно виділення одному прохачеві 0,40 гектара землі для ведення особистого селянського господарства. Окрім того, ця ділянка була за межами населеного пункту, і права розпоряджатися нею сільський голова не мав. Однак за липовий папірець він вимагав 150 тисяч гривень. Був затриманий під час передачі хабара. Тернопільський міськрайонний суд визнав колишнього голову винним за трьома статтями Кримінального кодексу: у шахрайстві, зловживанні владою та службовим становищем, підробленні і засудив його на чотири роки позбавлення волі. Але цей рекорд (маю на увазі суму хабара) довго не протримався. Вже цього року голова одного із сіл Заліщицького району отримав 190 тисяч гривень за виділення земельної ділянки площею три гектари. Мешканець райцентру, який звернувся з цим проханням, хотів побудувати на березі річки готельний комплекс. Місця тут дуже мальовничі, тому сільський голова заправив ціну, вимагаючи за своє рішення 3,5 тисячі доларів США. Дбаючи про власну безпеку, посадовець послав за грошима мешканку одного з сіл. Голову і його співучасницю затримали правоохоронці. Стосовно них прокуратурою області порушено кримінальну справу за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу. У листопаді ми передали її до суду. Спокушаються не лише сільські голови. Начальник управління районного Держкомзему за видачу трьох довідок на земельні ділянки площею 0,05 га кожна під дачне будівництво на території однієї з сільських рад отримав від підприємця 1,5 тисячі гривень.
— Чи звертаються до прокуратури селяни з приводу орендної плати за свої наділи?
— Таких звернень стало менше, хоч я далекий від думки, що з цим усе гаразд. Люди бояться, що після того, як поскаржаться, з ними взагалі можуть розірвати договори на обробіток земельних наділів. Загалом упродовж цього року міськрайпрокурори передали до суду 26 позовів про стягнення заборгованості за оренду землі та земельного податку на 255 тисяч гривень. Суди вже задовольнили позови на 59 тисяч гривень, добровільно боржники відшкодували 12 тисяч. Деякі орендарі вдалися до такого цинізму, що роблять бізнес на «мертвих душах». З покійними мешканцями села Глядки Зборівського району «укладали» договори оренди службові особи малого підприємства, на основі чого самовільно розпоряджалися 42,2 гектара. Інтересам громади заподіяно шкоду на суму більше 20 тисяч гривень. Після розслідування кримінальну справу передано до суду.
— Нині багато розмов про афери однієї тернопільської будівельної фірми, що будинки заселила, а земельні ділянки, на яких вони споруджені, належним чином не оформлені. Що скажете з цього приводу?
— Справді, будівництво на окремих об’єктах велося з порушеннями чинного законодавства. За вимогою прокуратури до підприємства через самочинне будівництво застосовано штрафні санкції на суму понад мільйон гривень Спорудження десяти об’єктів призупинено інспекцією архбудконтролю — до отримання відповідних дозволів. А вже заселені будинки треба узаконювати, адже люди не винні. На жаль, це не єдина провина компанії-забудовника. Прокуратура Тернополя спільно з міліцією провела перевірку, за результатами якої слідчий міського відділу УМВСУ в області порушив кримінальну справу стосовно службових осіб цього підприємства за ознакою злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство). Від однієї з пайовиків вони отримали понад 300 тисяч гривень, обіцяючи здати житловий будинок у 2008-му, проте досі на місці будівництва стоїть лише фундамент. Усе свідчить про те, що ошуканих цією фірмою багато. На жаль, такі справи розслідувати важко, аферисти часто прикриваються комерційною таємницею. Що ж, будемо викривати ці схеми, щоб іншим не кортіло наживатися обманом.
— Успіхів вам! Дякую за розмову.
Бесідувала Любов ЛЕВИЦЬКА.
Тернопільська область.
Фото автора.