«Гол у свої ворота? або Гра без правил на користь...»

Так звані пересічні громадяни, напевно, вже не пам’ятають або взагалі не знають, що п’ять років тому Україна вирішила здійснити локальну технічну революцію. А саме: тодішній уряд затвердив Концепцію впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів. Швидкісними намічалися і строки втілення її в життя — протягом 2005—2015 років. Що стосується фінансів, то попередні розрахунки витрат на десятилітній ривок прискорилися одразу, і всього лише за рік прогнозовані раніше 22—27 млрд. грн. зросли на 8—13 млрд. Усе це було ще на папері, а відтак у кабінетах Укрзалізниці та відповідних міністерств не вельми переймалися тим, звідки візьмуться гроші. Основні зусилля залізничники спрямували на пошуки постачальників сучасних експресів. Характерно, що шукали здебільшого за кордоном, бо потенційні можливості вітчизняного транспортного машинобудування до уваги всерйоз не бралися.

А між тим підприємства цієї галузі відіграють далеко не другорядну роль в економіці України. Крюківський вагонобудівний завод проектує і виготовляє пасажирські вагони та поїзди метро, Дніпропетровський електровозобудівний завод — пасажирські електровози, ХК «Луганськтепловоз» — електровози і приміські електропоїзди. Разом із ними десятки заводів беруть участь у кооперації з виробництва комплектуючих і матеріалів. Займаються вищезгадані підприємства також розробкою і випробуваннями поїздів — аналогів корейським, у тому числі й для пасажирських перевезень у період проведення чемпіонату Європи з футболу.

Запропоновані для Євро-2012 електропоїзди Крюківського вагонобудівного заводу, на відміну від поїздів корейського виробництва, виготовляються у відповідності до державних норм і стандартів, за погодженням українських наукових установ із проведення повного циклу випробувань та обов’язковою їх сертифікацією в системі УкрСЕПРО. Цілком закономірно, що крюківські вагонобудівники теж запропонували свої послуги Укрзалізниці й Мінтрансзв’язку в поставках електропоїздів. Досить сказати, що вже наступного року парк Південної залізниці поповниться двома міжрегіональними поїздами підвищеної комфортності, виготовленими на базі вітчизняних вагонів швидкісного поїзда та електровоза, які минулого літа успішно пройшли випробування на маршруті Київ—Львів. Крім того, від закупівлі десяти вітчизняних електропоїздів держава заощадила б щонайменше 40—50 млн. євро, було б додатково створено декілька тисяч робочих місць, держбюджет поповнився б додатковими надходженнями. Якщо вже мова зайшла про кошти, то звернімося до розрахунків експертів, які свідчать: за належної фінансової підтримки протягом останніх шести років Крюківський вагонзавод до кінця 2011 — початку 2012 років міг би виготовити близько двадцяти швидкісних поїздів.

А поки що маємо те, що маємо. Мінтрансзв’язку, Мінфіну, Мінекономіки, Укрзалізниці доручено передбачити в проекті зведеного фінансового плану залізниць України на 2011 рік кошти в сумі 400 млн. гривень для закупівлі лише двох двосистемних міжрегіональних електропоїздів виробництва ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» за готовності останнього виготовити десять поїздів.

Мінпромполітики разом із ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» зобов’язані забезпечити згідно з графіком виготовлення електропоїздів для здійснення перевезень під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи-2012 року з футболу.

Входження потужного імпортера на ринок України з постачанням транспорту соціального призначення за умови заборони придбання Укрзалізницею аналогічної продукції протягом дії договору постачання та двох років після закінчення дії неминуче призведе до занепаду вітчизняного пасажирського транспортного машинобудування. Зате важко збагнути логіку профільних міністерств (за винятком хіба Мінпромполітики), які власними руками риють яму одній з найважливіших галузей економіки. Чи аналізував хтось сумні наслідки подібного співробітництва з імпортером, яке витісняє з національного ринку свого ж національного товаровиробника? Чи вивчав хтось потенційні можливості вітчизняних підприємств щодо впровадження швидкісного залізничного руху? Запитання риторичне. Крюківським вагонобудівникам залишається тільки сподіватися, що Президент України Віктор Янукович не забуває своїх обіцянок. Саме вагонобудівникам під час проведення телемосту 25 січня минулого року він заявив, що державна програма впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів буде обов’язково виконана і базовим підприємством у її здійсненні буде Крюківський вагонобудівний завод.