Щороку нас тягне до ялинок
Так уже повелося, що Новий рік асоціюється з ялинкою. Пишна красуня для нас — невід’ємний атрибут щорічного торжества. Це залежність, від якої не хочеться відмовлятися. Тому в столиці, незважаючи на те, що до свята ще далеко, вже запрацювали перші хвойні базари. «Голос України» пішов далі й вирішив відвідати «ялинковий пологовий будинок» — Клавдієвський лісгосп і дізнатися, що відбувається з «вічнозеленими» до того, як вони попадають під сокиру.
Красуні на будь-який смак
Ялинки на продаж звозять у столицю ледве не з усієї України. Тільки в Київській області нараховується 15 лісгоспів і 80 лісництв. І майже всі постачають новорічні дерева. Свою лепту вносить і Клавдієвський лісгосп. На його плантаціях ялинки на будь-який смак — від двадцятисантиметрових дворічок до десятилітніх, цілком сформованих дерев у людський зріст. Щоправда, говорячи про ялинки, тут найчастіше мають на увазі сосну.
— Ялинки люблять багаті ґрунти, чорноземи, а в нас супіски, їм не вистачає поживних речовин, — розповідає головний лісничий місцевого лісгоспу Микола М’ясоїд. — Тому на наших територіях ростуть переважно сосни, а ялинки везуть із західних областей або південних лісгоспів Київщини: Богуслава, Білої Церкви, Фастова й так далі.
Рубають сосни в міру потреби — під замовлення. Щоправда, не всі розуміють, що новорічних красунь заготовляють або на плантаціях, або в молодих лісових насадженнях. Коли вони підростають, їх необхідно проріджувати, щоб дати іншим деревам нормально рости. Частину таких робіт переносять ближче до Новорічних свят.
— Вибираємо «зайвий» ряд, так само, як на городах проріджують цибулю, щоб вона не занадто густо росла, — пояснює перший заступник начальника Київського обласного управління лісового господарства Віталій Карман. — Потім відбираємо кращі й відправляємо на реалізацію. Інші підлягають утилізації на місці.
«Ялинковий врожай» збирають кожні п’ять-шість років. А народженню колючої царівни передує заготівля насіння. Зібрані шишки відправляють спочатку в сушарки, потім насіння — в лісові розсадники. А вже тоді саджанці висаджують на плантаціях.
В якому лісі ти росла?
Звідки родом ялинка, допоможе дізнатися спеціальне клеймо. Воно ставиться в торці стовбура. Причому «печатка» буває відразу декількох видів. Іменна: клеймо лісничого (буква «Л») або помічника лісничого (буква «П») і відпускна з номерами області й майстрової ділянки. На ялинкових ринках ми найчастіше бачимо саме останній варіант, адже підробити його практично неможливо.
— За клеймом можна визначити, де саме зрубане дерево: приміром, у Клавдієвому або ж у Житомирі. Якщо на ялині його нема, то вона вважається незаконно добутою, — пояснює Микола М’ясоїд.
Тому, радить фахівець, вибираючи хвойну красуню, у першу чергу треба дивитися на присутність такої «оцінки». Адже тоді ви будете впевнені, що не спонсоруєте браконьєрів.
І ще одне — в управлінні лісового господарства області нас запевнили, що купити «чорнобильську» ялинку в Києві нереально.
— У нас немає такої небезпеки, адже новорічні дерева з лісгоспів Полісся до нас, як правило, не везуть. Не кажучи вже про їхню заготівлю в зоні Чорнобильської АЕС, — сказав Віталій Карман. А за свою продукцію тут ручаються й додають: їх ялинки екологічно чисті, радіоактивний фон перевіряють постійно, для цього в області є дві спеціальні лабораторії.
Браконьєрам — бій!
Головний біль усіх лісників перед Новорічними святами — мисливці за ялинками. Причому відбиватися від браконьєрів доводиться із середини жовтня. Ті рубають дерева й ховають їх у льохи до «кращих часів». Але лісники завжди пильні й готові зустріти шкідників у всеозброєнні — із протоколами для накладання адмінштрафу.
До речі, виплати за незаконну вирубку зелених красунь напрочуд невеликі.
— Розмір штрафу коливається в районі 85—170 гривень. Хто перший раз попався — платить мінімальну суму, хто другий або третій — відповідно максимальну. Плюс ще потрібно покрити збитки, деревце діаметром до 10 сантиметрів оцінюють приблизно в 60 гривень, і що деревце більше, то ціна вище. Все залежить від товщини стовбура, — продовжує Віталій Карман.
У Клавдієвському лісгоспі ласим шматочком для браконьєрів є ділянка лісу біля траси неподалік села Микуличі. Тут за ялинками потрібно дуже пильнувати. Люди наглянуть собі деревце на смак просто з машини й навіть не замислюються, скільки зусиль знадобилося, щоб розкинувся молодий хвойний ліс.
— Три роки пішло тільки на те, щоб висадити дерева. Нічого не приймалося, — розповідає головний лісничий Микола М’ясоїд. — Зараз тут практично цілодобово чергують наші патрулі. Трохи пізніше приєднаються й міліціонери.
До речі, не проти заробити на зелених красунях і місцеві жителі. Торік на місці злочину піймали селян, які на санках вивозили з лісу п’ять пишних сосен.
— Вони везуть їх на електричках у Київ. Тому ми розставляємо охоронців на найбільших станціях, — каже співрозмовник. — Якщо сісти на першу електричку з Тетерева, то там можна побачити повний салон ялинок.
Але бувають і такі, що рубають для дому, для родини. Місцевим лісникам запам’ятався випадок, коли в лісі застукали дідуся із сокирою й свіжозрубаною сосною для внучки. Той своєрідно відстояв своє право на безплатну ялинку, заявивши, що держава перед ним у боргу: «Я заради вас із німцями воював, а вам дерева шкода!» І «грішок» пенсіонерові пробачили.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Майстер лісу Андрій Липовецький старанно охороняє ялинки.
Майстер лісу Федір Ренкас ставить клеймо.
Перший заступник начальника Київського обласного управління лісового господарства Віталій Карман.
Молоді лісові насадження.
Лісничий Микола Івашина серед лісових красунь.