Робоча група узгодила остаточний варіант проектів нової редакції закону «Про інформацію» та закону «Про доступ до публічної інформації». Про це повідомив учора на прес-конференції голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко. Ці законопроекти вже підготовлено до розгляду парламентом у другому читанні, й комітет рекомендував ухвалити їх у другому читанні та в цілому. Попередньо розгляд цих законопроектів планується наступного пленарного тижня, у четвер.

Один із авторів законопроекту про інформацію Олена Бондаренко (Партія регіонів) зауважила, що під час підготовки законопроектів до другого читання депутати дотримувалися такої філософії — як забезпечити «золоту середину» між правом на конфіденційну інформацію, приватне життя та доступом до інформації. На її думку, остаточна редакція закону має влаштувати всіх — і владу, і опозицію, і журналістів, і чиновників.

  Із проекту нової редакції закону «Про Інформацію»

Стаття 24. Забороняється цензура — будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, ЗМІ, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню чи поширенню інформації.

Стаття 25. Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами.

Водночас депутат наголосила, що в законі чітко прописано не лише права, а й обов’язки та відповідальність журналістів. «Треба пам’ятати, що за будь-яке право ти несеш відповідальність», — вважає О. Бондаренко. У законопроектах, зокрема, уточнили і розширили поняття цензури, звели до формальності порядок акредитації журналістів, зрівняли у правах вітчизняних та зарубіжних журналістів в Україні (скасовано обов’язкову акредитацію зарубіжних журналістів при МЗС), спростили доступ журналістів до органів влади. Потреба у удосконаленні законодавства в сфері інформації назріла вже давно — чинний закон про інформацію було ухвалено в 1992 році.

Постійний представник Президента у парламенті, народний депутат Юрій Мірошниченко назвав роботу над цими законопроектами «проявом нової політичної культури, взаємодією влади та опозиції, влади і суспільства». За його словами, ці законопроекти варто сприймати як елемент адміністративної реформи, розпочатої новою владою задля її відкритості та прозорості. «Будь-який громадянин, який наймає шляхом голосування владу, повинен розуміти, які рішення вона ухвалює, на яких підставах, які наслідки цих рішень і хто за них відповідатиме, — сказав Ю. Мірошниченко. — Така ідеологія була підтримана Президентом, коли йому було повідомлено про ці два законопроекти, які перебувають на розгляді в парламенті, і Президент схвалив такий підхід».

  Із проекту закону «Про доступ до публічної Інформації»

Стаття 6. Інформацією з обмеженим доступом є : 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпоряджання бюджетними коштами, володіння, користування чи розпоряджання державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів.

Не належать до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які: 1) претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади; 2) обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.

Проекти законів про інформацію та про доступ до публічної інформації мають на меті спростити висвітлення журналістами діяльності всіх органів влади — у кожній владній структурі має бути визначено людину чи підрозділ, які відповідатимуть за доступ до інформації та за відповіді на запити журналістів. Для відповіді чиновників на журналістські запити відводиться максимум п’ять днів.