Один із чотирьох українських сільських колегіумів — у Терпінні. Є такий — п’ятитисячний, упоряджений, багатий історією — населений пункт поблизу московської автотраси.
«Ріка Молочна й Юшанли
За парком тихо пропливають.
Там величезні є дуби, а поряд — коси золоті
Над ставом вербоньки схиляють».
Таке сусідство зафіксувала у віршах Марія Донська.
А ще на території сільради розташована Кам’яна Могила — всесвітньо відомий історико-археологічний музей-заповідник.
Але про державну пам’ятку писано-переписано. Мова про колегіум «Джерело», школу гуманітарного профілю.
У новому статусі вона працює з 2004-го, але заговорили про неї в 2008-му, після видання навчального посібника «Історія малої батьківщини». Книжка розрахована на учнів 8—9 класів. Автори унікального, схоже, єдиного такого роду видання — викладачі (9) і учні (22) шкіл, які знаходяться на території сільради.
Посібник складається з 29 уроків за п’ятьма темами: від заснування шести сіл, що входять до Терпіннівської сільради, до сьогодення.
У автора проекту й укладача Олександра Чухраєнка (на знімку з дітьми) і директора колегіуму Олександра Пузанова (на знімку), батька ідеї, у планах продовжувати краєзнавчу роботу й написати чергову книжку. Досвіду не позичати — при школі багато років працює музей. Його відродження пов’язано з іменем учителя історії Чухраєнка.
Олександр Анатолійович після Сімферопольського університету працював у дев’ятирічці села Травневе, колишньої менонітської колонії. Зацікавився її історією після зустрічі з менонітами, маючи десятилітній стаж учителя.
Його публікації помітили в Терпінні й запросили працювати в колегіум. Краєзнавчий гурток, музей, збір матеріалів про прилеглі села, листування з канадськими духоборами, спілкування з місцевими старожилами... Те, що здійснив разом з учнями й колегами, мимоволі підштовхнуло до думки створити навчальний посібник.
— З’ясувалося, зібрати матеріали — півсправи, — згадує заступник директора з наукової роботи Олександр Чухраєнко. — Потрібно було знайти гроші на видання книжки. Ідеєю перейнялися в райвідділі освіти, захопилися в райдержадміністрації й райраді. Знайшлися спонсори, ентузіасти, видавці...
Сьогодні «Історію малої батьківщини» вивчають на уроках «Наш край» у курсі історії України, на факультетах, у гуртках.
До слова, Терпіннівський колегіум «Джерело» ми відвідали напередодні всеукраїнського семінару шкільних краєзнавців. Колектив активно готувався до зустрічі гостей. Йому є що показати: професійно обладнані кабінети, з любов’ю оформлений музей. Є про що розповісти.
Втім, не тільки допитливим краєзнавцям. Директор «Джерела» з гордістю поділився підсумками предметних олімпіад, конкурсів, зовнішнього незалежного оцінювання в 2010-му. У колегіумі до 9 класу вивчаються всі предмети, в 10—11 — гуманітарна профілізація. Наголос на мови (українська, російська, англійська, німецька), природні дисципліни. Математика, фізика — факультативно.
І ось що чудово: з 35 випускників-2010 майже половина обрали технічні вузи.
На думку педагогів, вирішальну роль відіграє спілкування, уміння мислити й висловлювати їх привселюдно. Без остраху, стиснення, тремтіння в голосі.
— Розмова — продовження мислення, — зазначає Олександр Пузанов. — Спочатку думаємо, потім говоримо. Навчився спілкуватися — опануєш будь-які знання. Ось у чому основа навчання в колегіумі.
І справді: що може бути приємніше за спілкування із грамотним, поетично налаштованим ліриком, а тим паче — фізиком...
Саме таких готують у Терпіннівському колегіумі.
Мелітопольський район
Запорізької області.
Фото Леоніда СОСНИЦЬКОГО.
