— Ніхто й не повірить, що в школі може бути просто. Це ж щоденний калейдоскоп — ніколи не знаєш, що тебе чекає і які коники здатен викинути клас. Але тим, хто з острахом питає, як ти з ними стільки років справляєшся, відповідаю: якщо пам’ятати, що кожен учень — це людина, яку не можна принижувати, то будь-який конфлікт чи неприємність не видається катастрофою. Потрібно поважати особистість, незважаючи, відмінник це чи двієчник-хуліган, і зуміти запалити іскорку в очах.
Отака проста і водночас складна філософія вчительки від Бога Марії Степанюк із Здолбунівської ЗОШ №6. За плечима у неї 33 роки педстажу, тисячі випускників, перемоги на всеукраїнських та обласних олімпіадах, методичні посібники, майстер-класи й творчі майстерні. А ще численні нагороди — від районного до міністерського рівня, звання «Вчитель-методист».
Людина не повинна чекати від життя чогось надзвичайного, вважає учитель-біолог. Радіти прекрасному потрібно щодня: вдалому уроку, зацікавленому погляду дитини, розмаїттю квітів...
Щастя, коли випускники тішать відмінними результатами. Приємно, коли діти телефонують, приходять і дякують за те, що знання з біології допомогли вступити до бажаного закладу!
Де тільки не зустрічає своїх учнів Марія Олексіївна! Чимало з них, за прикладом улюбленої вчительки, здобули педагогічну освіту. Серед них є відомі науковці, зокрема, на кафедрах мікробіології Київського та зоології Львівського національних університетів. «Підготуй учня, в якого можеш сам повчитися», — це кредо вчительки. У неї це виходить.
Ще навчаючись у школі, залюбки «допояснювала» на перервах те, чого друзі не вловили. І вже тоді вирішила стати вчителькою.
— Мої наставники були найкращими, а директор Іван Петрович Толочко — людиною з великої літери.
Викладати біологію і хімію випускницю Львівського університету направили в одне з найвіддаленіших сіл району — Будераж. Два роки щодня долала майже по тридцять кілометрів. У 1983-му вже працювала у рідній Здовбицькій школі — викладала хімію.
— Тоді до нас навіть із Чечено-Інгушетії вчителі приїздили, — пригадує директор ЗОШ Ігор Ольшевський (нині міський голова Здолбунова). — Нам було чим пишатися, бо кабінет хімії був найсучасніший. Тож школа завжди утримувала передові позиції. Взагалі, визнання здобувається саме завдяки таким педагогам, як Марія Олексіївна — вона завжди ставилася до роботи сумлінно та відповідально. Саме у Здовбицькій школі Марія Степанюк отримала своє перше звання «Старший вчитель».
У 1989 році нарешті випала можливість викладати улюблену біологію: відтоді і працює у Здолбунівській ЗОШ № 6. Кілька років тому за успіхи у навчально-виховному процесі з біології від Міністерства освіти і науки вона отримала новітнє обладнання для кабінету. Сьогодні він базовий для профільного навчання учнів, слухачів Малої академії наук, проведення районних та обласних олімпіад, семінарів, курсової перепідготовки вчителів біології обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
— У моїй роботі інноваційні технології посідають чільне місце. Адже в нових умовах і навчати треба по-новому, — каже наставниця. — Справжній гріх для вчителя — бути нудним. І надзвичайно небезпечна для нього вузькість інтересів, учорашні методи і прийоми.
Надія ГУСАРУК, завідувач кабінету біології і хімії обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Рівненська область.
