До підсумків другого Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака, який нещодавно відбувся в Києві
У привітаннях учасникам другого Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака Президента України Віктора Януковича і міністра культури і туризму Михайла Кулиняка зазначалося, що майстерність і самобутня творчість видатного українського диригента XX століття Стефана Турчака є взірцем для молодого покоління музикантів.
А конкурс його імені відкриє дорогу до успіху й міжнародного визнання молодим, яскравим талантам, які є гордістю своїх країн, засвідчить їх професійне зростання, сприятиме інтеграції національної виконавської школи у світовий культурний простір.
А ось як оцінили цю непересічну подію відомі в Україні і світі митці та її організатори.
Народний артист України, лауреат Шевченківської премії, академік, голова Національної спілки композиторів України Євген СТАНКОВИЧ:
«Конкурс, який вшановує пам’ять нашого великого співвітчизника, є однією із найбільш значних мистецьких подій в Україні, що надає нашій державі статус мистецької столиці Європи.
Для учасників конкурсних перегонів доля дарує щасливу можливість вибороти звання переможця такого престижного конкурсу, що стане шляхом сходження до вершин мистецького олімпу».
Ректор Національної музичної академії України ім. 
П. І. Чайковського, доктор мистецтвознавства, професор, народний артист України Володимир РОЖОК: «Маестро Турчак увійшов до золотого фонду не лише вітчизняної, а й світової музичної культури, завдяки таланту, високій ерудиції, умінню підкорювати собі масштабні масиви симфонічних та оперних партитур.
Творчість геніального музиканта, педагога XX сторіччя вкарбована золотими літерами в історію української музичної культури, завдяки їй серця кожного з учасників грандіозного сценічного дійства б’ються в унісон, щоб обстоювати високі ідеї справедливості, добра на землі».
 Хто він — Маестро Турчак?
Для тих, хто призабув чи, може, зовсім мало що знає про героя конкурсу, наводжу довідку про нього, підготовлену згаданим вище Володимиром Рожком.
Отже, «Стефан Турчак  (1938—1988) — видатний український диригент, унікальне явище в сучасному музично-театральному мистецтві. Дивовижний талант митця протягом майже трьох десятиріч надзвичайно яскраво співзвучав з думками і прагненнями свого народу. Він неймовірно, з блискавичною силою увірвався на мистецький подіум початку 60-х років і до останнього подиху чесно і самовіддано служив його найвищим ідеалам.
Його творчість — багатогранна і за своєю сутністю — неоціненна в духовній скарбниці народу. Найкращі постановки Маестро вже стали своєрідною вершиною, класичним зразком...
Народився Стефан Турчак 28 лютого 1938 року. В 1962 році закінчив Львівську державну консерваторію ім. М. В. Лисенка по класу відомого українського композитора і диригента, народного артиста України 
М. Колесси. Пройшовши чудову школу диригентської майстерності під керівництвом видатного диригента, професора 
Н. Рахліна в Державному академічному симфонічному оркестрі України, спочатку як асистент-стажист, а потім — як другий диригент, С. Турчак вже через рік (у 1964-му) був призначений головним диригентом цього прославленого колективу...
За 26 років інтенсивної творчої праці він здійснив постановки декількох десятків оперно-балетних вистав української та зарубіжної класики, сучасних композиторів як у нашій країні, так і за кордоном, підготував оригінальні вокально-симфонічні програми з провідними колективами та виконавцями України».
У 1967—1973 роках С. Турчак був головним диригентом Київського державного академічного театру опери і балету імені Т. Г. Шевченка. Потім впродовж 1973—1976 років знову очолював Держоркестр України, а з січня 1977 року повернувся до Київського театру опери і балету і залишався його головним диригентом до останніх днів свого життя.
«Його поява перед пультом завжди була початком якогось непередбачуваного таїнства: атмосфера в театрі, концертному залі електризувалась невидимими флюїдами його багатогранної натури, а вже перший помах рук кликав до спільного співпереживання, творення. Диригент вражав слухачів неймовірним темпераментом, яскравою сценічністю, внутрішньою зосередженістю, оригінальністю трактувань...
Він з великим успіхом гастролював у Німеччині, Польщі, Румунії, Іспанії, Югославії, Японії, Італії, Англії.
Протягом чверті століття С. Турчак був уособленням і безперечною вершиною національного диригентського мистецтва, з яким саме в цей час познайомились і дуже високо оцінили європейські та світові музичні кола».
Подія важлива і потрібна
Тепер, всім вам, шановні читачі, відомо, яким був 
С. Турчак і чому важливо й доцільно проводити конкурси його імені. Бо він справді вартий цього. До речі, до першого міжнародного, який відбувся у 2006 році, було кілька національних. І ось за ініціативи 
В. Рожка відбувся другий міжнародний. Заявку на участь у ньому подавали більш як 50 бажаючих з десяти країн світу. Вік учасників не повинен перевершувати 35 років — такою була загальна вимога для всіх претендентів. До участі в першому турі було допущено 25 диригентів з восьми країн. До другого — пощастило потрапити лише дванадцятьом.
Переможців визначало журі, у складі якого були відомі у світі митці: Володимир Рожок (заступник голови журі), Володимир Сіренко, Тарас Микитка з України, Якубжанов Фазліддін з Узбекистану, Володимир Рилатко з Білорусі, Сондецкіс Саулюс з Литви, Говеднік Янез з Канади, Микола Алексеєв з Росії. Очолював журі Євген Станкович, а відповідальним секретарем був Анатолій Корисько — гендиректор Держдирекції міжнародних конкурсів та мистецьких програм «Арт-Україна».
Переможці диригували його оркестром
У підсумку напруженого триденного творчого суперництва молодих диригентів премії були присуджені:
перша — Сергію Голубничому, випускнику Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, а нині — диригенту оперної студії цієї академії;
друга — Олексію Богораду з Росії. Закінчив Центральну музичну школу і Московську державну консерваторію, соліст Російського національного оркестру;
дві треті: Катерині Осадчій, викладачці з диригування Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського і Бобомуроду Худойкулову, викладачеві Державної консерваторії Узбекистану, диригенту Державного академічного великого театру ім. А. Навої.
Відкрився конкурс у Колонній залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії концертом, в якому лунала музика у виконанні її симфонічного оркестру. А закриття конкурсу, вшанування переможців і великий концерт лауреатів відбулися в Національній опері України. У залі панувала музика у виконанні Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України, диригентом якого свого часу був С. Турчак. А того вечора диригували цим уславленим колективом лауреати конкурсу.
Ця подія, вважають фахівці, введе Україну в число тих країн, що здатні проводити найбільші і найвизначніші міжнародні конкурси, в яких беруть участь великі музиканти зі світовим ім’ям.
За одностайною оцінкою членів журі, цей конкурс відкрив плеяду нових талановитих нащадків Стефана Турчака і довів, що Стефан Турчак знову був і завжди буде з нами...
Зважаючи на це і те, що уряд вчасно і в повному обсязі профінансував проведення цьогорічного конкурсу, його організатори мають намір проводити їх і в подальшому.
Фото з каталога, підготовленого Дирекцією з проведення другого Міжнародного конкурсу диригентів імені Стефана Турчака.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сергій Голубничий.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олексій Богорад.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Осадча.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бобомурод Худойкулов.