Не маєш генерального плану — на інвестиції не розраховуй

Комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує парламенту ухвалити за основу законопроект про регулювання містобудівної діяльності (щодо скорочення дозвільних процедур у будівництві). Відповідно до законопроекту, на отримання дозволів у сфері будівництва витрачатиметься не більше 60 днів, нині — понад 400 днів.

Що ж робить цей законопроект реформаторським? За словами заступника міністра Кабінету Міністрів Юрія Аністратенка, автори проекту скорочують перелік видів містобудівної документації. Зокрема, з переліку виведено такі документи, як містобудівне обґрунтування, за межами містобудівної документації залишається й проект розподілу територій (документ необхідний при проектуванні територій для визначення меж земельних ділянок конкретних будівель і споруд).

Крім того, коригувати генеральні плани територій, відповідно до проекту закону, дозволяється лише раз на п’ять років. Оскільки останнім часом почастішали випадки, коли зміни до плану вносяться мало не відразу після ухвалення документа. «Тобто керівнику міста і депутатському корпусу ми пропонуємо жити за законом, який називається генеральний план. Територія має розвиватися відповідно до містобудівного документа», — наголосив урядовець. А території, які не забезпечені містобудівною документацією (генеральним планом), не підлягатимуть інвестиційній діяльності, сказано в проекті. «Як можна ухвалювати рішення про будівництво якогось об’єкта, якщо ми не знаємо, де лежать інженерні комунікації», — не розуміє Ю. Аністратенко. У разі якщо в розміщенні того чи іншого об’єкта буде державна необхідність, то це буде відображено у відповідному рішенні Кабінету Міністрів.

Водночас проект закону передбачає активізацію генпланів, розроблених у 70-80-ті роки через затвердження їх на сесіях рад, а також перенесення їх з паперової версії в електронну. Тож пропонується скасувати таку норму, як строковість генерального плану, тобто він повинен діяти весь час, поки існує населений пункт. «Це дасть можливість перейти в режим моніторингу цієї містобудівної документації і за його результатами прийматимуться рішення щодо розвитку цієї території», — зауважив урядовець.

Ще однією новелою є запровадження такої реформаторської норми як зонінг. Це розмітка всього міста, де визначені всі необхідні майбутні будови відповідно до їх цільового призначення. В цьому документі будуть зібрані всі висновки компетентних інстанцій на кожен конкретний об’єкт: узгодження пожежників, екологів, санстанції та інших служб.

Напрочуд високо в законопроекті піднято й планку відповідальності. Зокрема, порушення вимог державних будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафуватимуть і за самовільно збудовані об’єкти або не введені в експлуатацію.

Самочинне будівництво інших об’єктів та інженерних споруд, крім зазначених вище, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для порівняння. Нині ст. 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає: за самовільне будівництво будинків або споруд, а також самовільну зміну архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації — накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щоправда, не всі присутні на засіданні були згодні з такими новелами. Так, віце-президент Національної спілки архітекторів Володимир Гусаков попросив народних депутатів з обережністю поставитися до положень щодо встановлення штрафів.

Зрештою, члени комітету дійшли висновку, що цей проект робився наспіх, містить багато помилок і неточностей редакційного характеру. Тож, на думку заступника голови комітету, народного депутата Ігоря Лисова, на даному етапі потрібно ухвалити тимчасовий рамковий закон, який скоротить термін проходження всієї містобудівної документації. Ця редакція проекту закону, переконаний депутат, викличе хвилю поправок, яка може перевищити навіть кількість зауважень до Податкового кодексу. «Тому хотілося б до другого читання підготувати рамковий закон. А решту пропозицій прописати у Містобудівному кодексі», — зауважив І. Лисов.