За чотири роки показники захворюваності та смертності від туберкульозу в Донецькій області знизилися відповідно на 22 та 27 відсотків. Такі темпи істотно випереджають середні в Україні і стали результатами виконання комплексної обласної програми, зазначив начальник головного управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації Олександр Аніщенко. Більшість показників виявлення та діагностики хвороби максимально наблизилися до міжнародних стандартів, утричі скоротився показник «відривів» хворих від лікування.
На подолання епідемії туберкульозу в області з усіх джерел протягом чотирьох років витрачено понад 160 мільйонів гривень. Це дало змогу організувати спеціалізовані стаціонари для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз, модернізувати лікувально-діагностичне обладнання, підвищити норми харчування хворих у стаціонарах, збільшивши фінансування до 25 гривень на добу. Потроху приводиться у відповідність до санітарних вимог мережа спеціалізованих закладів — значну частину коштів на це виділяє Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».
Чи зможе державна система охорони здоров’я скористатися досягненнями, коли благодійники завершать свої проекти? Судячи з новин, які надходять із місць, — навряд чи. Незрозумілою залишається затребуваність соціальних пайків для представників певних соціальних прошарків. За задумом, такі продуктові набори мали б стати стимулом до лікування для осіб без певного місця проживання та таких, які звільнилися з місць позбавлення волі та не мають роботи. В лікарні разом із медикаментами пацієнт отримує і харчі. Проте, за словами голови Першотравневої районної державної адміністрації Бориса Трими, таких пацієнтів, які одержували соціальний пайок, на весь район виявилося аж четверо. Можливо, не «надихнула» вартість продуктового набору — 50 гривень?
А от у Харцизьку роздають 177 пайків на місяць. Медики та місцева влада не знають, як ще стимулювати неблагополучних пацієнтів до лікування. Адже якщо курс не буде завершено, туберкульоз може набути стійких форм, боротися з якими дорожче і важче. Ще одна проблема — перевезення хворих до спеціалізованих закладів. Поки що «туберкульозники» їздять у громадському транспорті, а про спеціалізовані авто лікарні лише мріють.
Гостро стоїть питання із кадрами у фтизіатрії. У Харцизьку місцева влада знайшла двокімнатну службову квартиру для фтизіатра і готова навіть оплатити навчання майбутніх фахівців у медичному університеті. Проте черги бажаючих не спостерігається. «В кадровій політиці повинен бути комплексний підхід, — вважає голова Донецької обласної державної адміністрації Анатолій Близнюк. — Які стимули є у дівчини, котра закінчила університет? У неї більше перспектив захворіти, ніж стимулів. Потрібно над цим працювати. Наприклад, запровадити недержавне пенсійне страхування для таких фахівців, коли 50 гривень виплачує працівник, а 100 гривень — держава. Тоді лікар знатиме, що на нього очікує забезпечена старість».
Назріла і потреба в електронному реєстрі хворих на туберкульоз. Керівник області запропонував створити спеціалізований санаторій для лікування хворих із так званої «неблагополучної» категорії. «Давайте заберемо цих людей із підвалів, будемо їх годувати і лікувати. Це важливо не лише з точки зору медичної, а й соціальної», — пояснив А. Близнюк.