Януковича позбавили звання Президента

«За» проголосували 271 народний депутат.

Текст заяви, який став компромісом, досягнутим радою коаліції, озвучив голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. Власне, у заяві наголошується: «Від імені українського народу Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України, визнаючи юрисдикцію, звертається до Міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності у Міжнародному кримінальному суді щодо передбачених статтею 7 та статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду злочинів проти людяності, військових злочинів, вчинених на території України починаючи з 20 лютого 2014 року і по теперішній час, вищих посадових осіб Російської Федерації та керівників терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», інших осіб, яких визначить прокурор Міжнародного кримінального суду».

Відповідно до документу, Кабінету Міністрів та Генеральній прокуратурі пропонується зібрати необхідні матеріали та належну доказову базу для звернення до Міжнародного кримінального суду відповідно до пункту 3 статті 12 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Справжній галас у залі здійнявся після голосування за проект Заяви Верховної Ради України «Про забезпечення миру та стабільності на Сході України» (проект Юрія Бойка (Опозиційний блок). У ній, зокрема, пропонувалося провести прямі переговори з Російською Федерацією про спільні вичерпні зусилля з припинення вогню для забезпечення миру в Україні. А також звернутися до ООН за наданням миротворчого контингенту ООН для забезпечення стійкого миру і безпеки населення в зоні військових дій. Проект постанови більшість нещадно розкритикували. «За» проголосували лише 33 депутати, серед яких —  шість представників Блоку Петра Порошенка. Щоправда, було заявлено, що вони помилилися, не зрозумівши, про що йдеться. Урешті Голова Верховної Ради Володимир Гройсман поставив на голосування пропозицію відхилити дану постанову, що підтримали 232 обранця.

Верховна Рада також підтримала створення спільної україно-польсько-литовської військової частини. Закон «Про ратифікацію Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України стосовно створення спільної військової частини» схвалили 290 народних депутатів.

За словами заступника міністра оборони Петра Мехеда, дана Угода була підписана 19 вересня 2014 року у Варшаві. Відповідно до пункту 2 статті 15 Угоди передбачено, що вона набирає чинності через 30 днів із дати отримання Депозитарієм (Уряд Республіки Польща) останнього письмового повідомлення про завершення виконання всіх внутрішньодержавних процедур. Такою внутрішньодержавною процедурою є ратифікація документа.

Заступник міністра повідомив також, що від нашої держави до бригади увійдуть 545 військовослужбовців. «Окрім цього, 15 осіб залучаються до штабу бригади. Від Республіки Польща буде залучено до 3,5 тисячі військових, від Литовської Республіки — до 350 військових. Командування бригади на постійній основі розташовуватиметься у Любліні (Польща). А підрозділи, які виділяються державами, залишатимуться у складі ЗС своїх держав та розташовуватимуться у місцях постійної дислокації», — зауважив П. Мехед. Він додав, що ратифікація не потягне за собою додаткових витрат із державного бюд-

жету.

Верховна Рада підтримала також проект закону «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС в Україні)». «За» проголосували 272 народні депутати.

Як зазначив міністр закордонних справ Павло Клімкін, Угода спрямована на допомогу реформування безпекового сектору України. «Бюджет місії становить понад 13 мільйонів євро на два роки. Однак це кошти не українського бюджету, а Європейського Союзу та донорів», — зауважив доповідач. Головна мета місії — надання допомоги у проведенні реформи правоохоронних органів. Зокрема, шляхом консультативної допомоги, експертного аналізу відповідних законопроектів.

У першому читанні депутати розглянули та підтримали («за» — 280) зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

Після перерви народні депутати розглянули проект закону «Про позбавлення В. Януковича звання Президента України» (реєстр. №1883).

«Янукович немає ні морального, ні будь-якого іншого права носити звання Президент України», — наголосив один з авторів законопроекту Олег Ляшко. За його словами, Конституція передбачає позбавлення такого звання у разі усунення з посади шляхом імпічменту. «Ми цього не зробили лише з однієї причини — він самоусунувся від виконання своїх обов’язків і втік до країни-окупанта», — додав депутат.

Профільний комітет з питань правової політики та правосуддя через відсутність кворуму не зміг винести рішення щодо даного законопроекту. «Але враховуючи те, що це питання політичного характеру, вважаємо, що визначатися має сесійна зала», — зауважив голова комітету Руслан Князевич. Врешті «за» проголосувало 281 депутат.

А на початку ранкового засідання народні депутати—командири батальйонів з парламентської трибуни заявили про непричетність до «Всеукраїнського батальйонного братства», яке у вівторок пікетувало адміністрацію Президента. Про це заявив народний депутат Андрій Тетерук (Народний фронт).

«Ми не маємо жодного стосунку до так званого «Всеукраїнського батальйонного братства», яке розхитує ситуацію в центрі нашої країни. Всі спроби інформаційно підірвати наш простір, зневірити народ України у тому, що українська армія обов’язково переможе — не пройдуть», — сказав депутат.

Депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять командира батальйону імені Джохара Дудаєва Іси Мунаєва та всіх іноземців, які загинули за Україну, а також загиблого в автокатастрофі Андрія Кузьменка.

Із днем народження цього дня вітали Сергія Скуратовського (фракція Радикальної партії).