Динамівські мотивації

Група Е. «Шериф» (Молдова, Тирасполь) — АЗ (Нідерланди, Алкмар). 1:1.

БАТЕ (Білорусь, Борисов) — «Динамо» (Україна, Київ). 1:4. Голи: Вукоєвич, 16, Ярмоленко, 43, Гусєв, 50 (п), Мілевський, 68, Нехайчик, 84.

БАТЕ: Гутор, Юревич, Шитов, Сосновський (Брессан, 46), Бордачев, Радков, Бага (Сквиш, 70), Володько (Олегнович, 78), Лігтарович, Нехайчик, Родіонов. Тренер — Віктор Гончаренко.

«Динамо»: Шовковський, Бетао, Алмейда, Михалик, Попов, Гусєв, Вукоєвич, Ель-Каддурі (Гармаш, 85), Ярмоленко, Єременко (Зозуля, 79), Мілевський (Кравець, 90+1). В. о. тренера — Олег Лужний.

Рефері — Сезар Муньєс Фернандес (Іспанія).

Мінськ. Стадіон «Динамо». 9 000 глядачів. Мінус 15 градусів.

Минуло вже кілька днів після цього матчу, але, як кажуть, приємне пам’ятається довго. Так от, і  коли напередодні ми прилетіли до Мінська, і протягом наступного дня нас всюди запитували, чи відбудеться поєдинок. Місцеві любителі футболу дуже боялися, що динамівці відмовляться грати за полярної холоднечі. І на передматчевій прес-конференції представники місцевих ЗМІ вчинили справжній допит Олегові Лужному, торкаючись цієї теми. А той відповів запитанням на запитання: «А навіщо ми сюди прбули?» І додав: «Остаточне рішення буде за рефері». Іспанець же Сезар Муньєс Фернандес вирішив, що матчу бути.

Але справедливості заради варто сказати, що у чистому і охайному Мінську, котрий вже активно приміряє різдвяне вбрання, було ну дуже холодно. Зранку мінус 18 та ще й зі скаженим вітром. За таких умов крижаніє навіть душа, а не тільки тлінне тіло.

У складі господарів — лише один представник гарячих країв. А у нас — Бетао, Алмейда, Ель-Каддурі (вийшли в стартовому складі). В запасі — Юссуф, Теміле, гравці, котрі раніше ну тільки те й робили, що грали в морози і сніги. Пробачте за іронію. Звичайно, на цих хлопців боляче було дивитись. Але, виявляється, даремно, бо вони жодним чином не показували слабкості духу. Ці динамівці виявилися стійкими, справжніми чоловіками і билися за перемогу разом із усіма нарівні.

Тільки протягом перших п’яти хвилин футболісти БАТЕ намагалися атакувати. Але то були лише хаотичні потуги. Адже і в цей період зустрічі, і протягом першого тайму в цілому білоруська команда не створила жодного гострого моменту. Натомість динамівці ще до перерви забили два м’ячі.

Варто сказати, що чемпіон Білорусі надто розізлив футболістів «Динамо». Адже з білоруського табору ще напередодні першого поєдинку лунало чимало зухвалих заяв. Окремі з них були просто образливі. Особливою неповагою до нашого видатного клубу відзначалися тоді висловлювання в ЗМІ Ігоря Шитова. Все ніби йшло за білоруським сценарієм, бо завершилося нічиєю в Києві, де господарі ледве врятувалися — 2:2.

Те, що то був лише фатальний збіг обставин, а не реальне співвідношення сил, підопічні Лужного мали довести в Мінську. Дехто заздалегідь намагався виправдати можливу поразку БАТЕ. Мовляв, команда вже стала вчергове чемпіоном Білорусі і достроково забезпечила місце в плей-оф Ліги Європи. Але всі ті доводи, погодьтеся, несерйозні. Скажіть, хто без бою отак просто погодиться на принизливу поразку вдома?

Отже, після стартового наскоку борисовців динамівці діяли значно осмисленіше від суперника. Вони продемонстрували і майстерність, і, найголовніше,  досить привабливу командну гру. В чому велика заслуга як гравців, так і тренера Лужного. Втім, не подумайте, що я малюю таку собі ідеальну картину. Були, на жаль, і прорахунки. Скажімо, «холостий постріл» після виходу сам на сам Мілевського. Єдиної явної помилки оборона киян припустилася тоді, коли нам забили м’яча. Але варто зважити, як уже згадувалося, на арктичну погоду.

У другій половині гра дещо загострилася. Особливо після того, як активний і корисний Гусєв реалізував пенальті (його самого збили). Господарі ніяк не мирилися з ходом матчу. Але відмінно грав Шовковський. І не його вина у пропущеному м’ячі. 

— Насамперед хочу подякувати нашим уболівальникам, які в таку негоду приїхали в таку далечінь підтримати нас, — сказав після зустрічі Олег Лужний. — Також хочу сказати слова вдячності всім нашим футболістам, які повністю виконали установку, віддали всі сили і майстерність заради перемоги в цій відповідальній грі. Хлопці показали такий футбол, який потрібно було показувати раніше. Діяли саме так, як і повинна грати команда «Динамо» Київ.

— Вам краще судити, бо з висоти видніше. Але гадаю, що рахунок говорить сам за себе.

Минулої суботи динамівці вирушили до Анталії (Туреччина), де готуватимуться до завершального матчу групового раунду Ліги Європи. 9 грудня вони зіграють контрольний матч з шостою командою російської прем’єр-ліги — «Спартаком» із Нальчика. 15 грудня кияни приймають «Шериф» з Тирасполя. Це єдина команда, котрій біло-сині програли в цих змаганнях. Отже, мова про реванш і ніщо інше. Хоч «Динамо» вже здобуло достроково путівку до плей-оф, але прагне поборотися за перше місце. А воно дає переваги при жеребкуванні 1/16 фіналу. 

 

Мінськ—Київ.