Наступного року очікується надвиробництво основних овочів борщового набору. А поки що ціни на них кусатимуться
Такий прогноз озвучили експерти під час Сьомої міжнародної конференції «Овочі та фрукти України-2010», яка відбулася на території столичного «Експоцентру України» на початку грудня.
Нинішній рік видався несприятливим для врожаю вітамінної продукції. Позначилися зливові дощі в травні—червні, надто сильно вони нашкодили в південних областях. Помідорові плантації стали схожі на рисові чеки. У таких умовах складно було зберегти продукцію. Крім того, сильні дощі пройшли й на заході. А на півночі на полях «потрудилася» спека. Опадів там практично не було. Зрештою, температурні рекорди в середині-наприкінці літа поставили хрест на оптимістичних, озвучених навесні прогнозах. У результаті, за інформацією керівника проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Андрія Ярмака, виробництво овочів скоротилося на 12 відсотків, картоплі — на 3 відсотки.
Логічно, що торговцям цьогоріч було легше «зрощувати» ціни. Нині овочі на сорок відсотків дорожчі, ніж торік. Водночас цифри дають змогу припустити: дефіцит стане поштовхом до того, що вітамінна продукція навесні-влітку опиниться в зоні особливої уваги аграріїв. Овочів посіють більше й ціни на них у наступному сезоні помітно знизяться.
Так, капуста, за прогнозами, у квітні зросте в опті до 5 гривень за кілограм. Потім посівні площі під культурою значно розширяться й ціна вляжеться в 1,5 гривні. До того ж, якщо у нас надвиробництво, збути надлишки можна хіба що в Росію. В об’єднаній Європі капусту в великих кількостях не споживають. Купує, щоправда, її й Молдова, але, скаржаться фермери, сама країна маленька й багато овочів туди не продаси.
Цибуля — ще одна «валідольна» культура, як для споживачів, так і для виробників. Останніх підвела якість через погоду. Улюблена господинями культура попросту гниє, її важко зберігати. Дефіцит якісної цибулі компенсуватиметься, в основному, поставками з Голландії. Але дешевше від 6—7 гривень за кіло очікувати її не варто. До речі, Росія почала закуповувати цибулю в Голландії ще з листопада, хоча раніше робила це з січня—лютого. У квітні 2011-го, прогнозує Андрій Ярмак, кіло цибулі коштуватиме близько 7 гривень, а з початком нового врожаю може опуститися й до 1,1 гривні.
До наступної осені подешевшає й буряк. Якщо у квітні кілограм коштуватиме 4,2 гривні, то через рік — 1,2 гривні. До речі, ця культура за кордоном стає дедалі популярніша. На Заході, крім борщових, раптом «виявилися» її цілющі для організму якості у разі вживання в сирому вигляді. Буряковий сік — бестселер на світовому ринку, зокрема в Японії. Є надія — наш буряк перестає бути продуктом української дієти.
Морква також обіцяє до 2012 року істотно подешевшати. Напевно, це єдиний з борщового набору овоч, який не виріс значно в ціні. Прогнозують, у квітні 2011 року за кілограм у середньому правитимуть 4,1 гривні, а через рік — 1,1 гривні.
Що стосується ґрунтових томатів — площі під ними суттєво скоротилися. А непогода не дала їм як слід рости. Тому навіть у сезон ціни нижче 2,5 гривні за кіло практично не опускалися.
Ще більш захмарними були вони на огірки. В опті ті коштували 4,5 грн./кг (не позаздриш переробникам), тоді як роком раніше були по 1,8 гривні. Наступного сезону, логічно, відбудеться істотне збільшення площ, і відповідно зниження цін до 1,5 гривні.
Втрати картопляного врожаю, порівняно з минулим роком, виявилися не такими величезними, як прогнозували деякі «аналітики». Адже пророкували навіть зменшення на 30 відсотків. Проте Україна все ще втримує друге місце з виробництва картоплі в Європі (більше вирощується тільки в Росії), і четверте — у світі. Тому взяту влітку високу цінову планку бульба не втримала. Пророкують, що у квітні 2011 року картопля в середньому буде по 4,2 гривні за кг, у новому сезоні — опуститься до нормального для України рівня — 1,5 гривні. На жаль, українська бульба, якою наша країна могла б наводнити закордон, не має попиту в міжнародній торгівлі, тому що вирощується в господарствах населення і якість почасти змушує бажати кращого... Хоча цього року великі виробники збільшили виробництво. На організованому ринку половина картоплі — з професійних господарств. Скорочення йде за рахунок приватників.
З яблуками теж не все гладко. Поки що ми успішно продаємо їх на російський ринок. А до нас, що не може не турбувати, надходять більш дешеві й менш якісні польські. Сприяє експорту українських яблук режим вільної торгівлі. Але якщо Росія вступить у СОТ, для України підсилиться конкуренція при поставках на російський ринок. Тобто виробникам яблук доведеться зіштовхнутися із серйозними проблемами. Нині українські яблука на прилавках супермаркетів коштують від 7,5 гривні за кіло, на наступний сезон очікують по 5 гривень.
Чим у цій галузі ми можемо пишатися, то це черешнею. За інформацією головного редактора «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяни Гетьман, ми надійно втримуємо друге місце в Європі й четверте у світі з її виробництва. А експорт ягоди зріс за останні п’ять років в 3,5 разу. Веземо ми її переважно до Росії... Цього року вперше пробували продавати й до Німеччини. Баштанні теж на висоті. За чотири роки експорт зріс в 6 раз — 78 відсотків продаємо в ЄС, 22 — у Білорусь.
Не відстаємо й з яблучного концентрату. Його експорт в 4,5 разу перевищує імпорт. За останні три роки продажі в країни ЄС зросли удвічі.
Можна пишатися вирощеними в Україні тепличними огірками й помідорами. У загальноросійському огірково-помідорному імпорті вони вже займають 9 відсотків. У 2009 році порівняно з 2008-м поставки в Росію українських огірків збільшилися вдвічі, а томатів — утричі.
Хоча наша країна має різко негативний баланс міжнародної торгівлі зі свіжої плодоовочевої продукції, тобто експортуємо набагато менше, ніж завозимо, справедливості заради слід зазначити: у цьому випадку рахують банани, мандарини, апельсини та іншу для наших садів і городів екзотику. Втім, зниження залежності від російського ринку й вихід на ринок ЄС — стратегія для великих виробників...
У галузі, йшлося на конференції, чимало інших пробілів. Насамперед — виробляється обмежений асортимент продукції. Кульгає й урожайність — часто вона на 20—50 відсотків нижча, ніж у господарствах ЄС. До того ж в Україні так і не навчилися зберігати зібране — втрати тут величезні.