7 грудня — День місцевого самоврядування

Вінницю називають інноваційним лідером у вирішенні багатьох питань територіальної громади. Втілення в життя таких новацій безпосередньо пов’язують з ініціативами міського голови, 32-річного Володимира Гройсмана. Наймолодшому серед керівників обласних центрів держави вінничани вдруге довірили посаду міського голови — майже вісімдесят відсотків виборців віддали йому свої голоси.

Проблем — на сто відсотків, а коштів на їхнє подолання — вдесятеро менше

— Якщо не вистачає повноважень, шукаємо нестандартні шляхи розв’язання проблем, — наголошує пан Гройсман.

— На що саме не вистачає повноважень міському голові, Володимире Борисовичу?

— Насправді йдеться про те, чи має міський голова достатньо можливостей для поліпшення рівня життя людей і розвитку міста. Однозначно — не має! У нас продовжується процес централізації влади і концентрації грошей у Києві. Ось у Польщі, де провели одну з найвдаліших в Європі реформ місцевого самоврядування, на місцях залишається п’ятдесят відсотків місцевих зборів. У нас — 5—10 відсотків. І за ці кошти маємо ремонтувати дороги, житловий фонд, здійснювати благоустрій, поліпшувати медичне обслуговування, матеріальні бази шкіл, закладів культури, спорту... Тобто проблем маємо на сто відсотків, а коштів — на 5—10.

— Виходить, не ви управляєте проблемами, а вони вами?

— Так могло б бути. Але ми чітко визначилися із стратегією і пріоритетами. Тому й управляємо процесами, завдяки яким ліквідуємо наявні проблеми. Звісно, дуже важко робити це в умовах, коли в нас у багатьох випадках відсутні повноваження. Але, повторюю, у такому разі шукаємо і знаходимо нестандартні рішення.

Такими нестандартними рішеннями по-вінницьки, мабуть, можна назвати початок масової реконструкції і капремонту доріг за рахунок муніципального займу, розробку і реалізацію перспективного плану модернізації міської системи теплозабезпечення, будівництво муніципального житла, ремонт доріг у приватному секторі та під’їздів багатоповерхівок за співфінансування самих мешканців, безоплатну передачу швейцарцями майже сотні трамваїв (за європейськими стандартами, дещо застарілих, зате вони все одно кращі за ті, які місто мало досі). І, звісно, впровадження принципів прозорості у всьому, що дало відчутний економічний ефект у вигляді і збільшення доходів міського бюджету, і більш ефективного їхнього використання.

У  Вінниці було депутатів більше, ніж у містах Європи

— Такі новації супроводжувалися змінами і в структурі місцевого самоврядування, без чого було б дуже проблематично достукатися до кожного жителя міста, — продовжує Володимир Гройсман. — Якщо в Києві тільки тепер замінили райради будинковими та вуличними комітетами, то у Вінниці такі органи діють уже давно. І роботу вінницької Асоціації органів самоорганізації населення сьогодні визнають кращою в країні.

У Вінниці було 180 депутатів! Та не потрібно їх стільки, адже вони не виконували тих функцій, яких потребували виборці. Це був пережиток радянських часів. А система управління повинна бути ефективною. Тому ми відмовилися від районних рад у місті. Після того, як завершився термін повноважень депутатів, не стали проводити вибори. На користь виправданості такого рішення свідчить і європейський досвід. У Європі на одного депутата припадає від 10 до 30 тисяч мешканців. У Вінниці було 2000. Нині — 7300. Тобто ми сьогодні маємо нормальне співвідношення жителів громади з депутатським корпусом. Плюс ще й у тому, що капітальні видатки тепер ідуть на квартальні комітети. Зменшили чисельність апарату. Якщо в райрадах було по 40— 45 працівників, то в адміністраціях — по 16.

— Це ж не всі самоврядні новації, запроваджені в нашому місті?

— Варто сказати про новий Статут територіальної громади. Чи не вперше в Україні передбачили обов’язкову норму стратегічного планування на довгострокову перспективу. Перші прописали у цьому документі механізм так званого «конфлікту інтересів», це новий рівень публічності. Офіційно закріпили інститут дитячого омбудсмена, систему, яка працює вже кілька років, передбачили положення про громадські слухання та громадські ініціативи за місцем проживання. У нас дуже плідно працює інститут галузевих дорадчих рад. При міському голові є ради підприємців, молодіжна та освітянська, з питань культури і охорони здоров’я, транспортна, житлово-комунального господарства. Це дає можливість враховувати думку професіоналів для прийняття рішень.

Хто старший по будинку?

— У місті багато розмов про нову посаду, запропоновану мешканцям багатоповерхівок владою. Мова про старших по будинку. Що це таке?

— Справді, ведемо роботу, до того ж активно, з упровадження інституту старших по будинку. Обирають таку людину з числа його мешканців. Уже понад 80 відсотків будинків мають таких посадовців. Відверто зізнаюся, це ще не зовсім те, до чого прагнемо. Старший по будинку має право перевірки нарахувань, обсягів виконання робіт ЖЕКом, підписання актів виконаних робіт і таке інше. Поки що вони недостатньо ефективно використовують ці контрольні функції. А наше завдання — створити програму управління ЖКГ, яка дасть змогу в режимі реального часу бачити все, що відбувається з вашим будинком. Будемо проводити регулярне навчання старших по будинку, закріпимо за ними право контролю за виконанням обов’язків ЖЕКами, запровадимо у стосунках мешканців і ЖЕКів абсолютну публічність і прозорість. Це дасть позитивний результат.

— А наступні кроки?

— Продовжимо реформувати житлово-комунальне господарство шляхом створення об’єднань співвласників багатоповерхових будинків, де люди самі господарюють у своєму житловому фонді — спільно заощаджують, спільно визначають, на що витрачати кошти. На мою думку, це дуже перспективна модель. У приватних будинках живуть 85 тисяч вінничан; вони самі їх обслуговують і відповідають за своє житло. У кожного будинку в місті має бути свій власник, найбільше зацікавлений в наведенні ладу. Тоді й буде порядок.

Плануємо відкрити ще три територіальні центри адміністративних послуг на базі райдержадміністрацій, але вже більш соціального напряму. Загалом буде ще багато нова-  цій, до запровадження яких долучатимемо і представників громади.

Проблеми мають бути розв’язані на тому рівні, де вони виникають

— На вашу думку, загалом в якому напрямі розвиватиметься самоврядування і за якою моделлю?

— Гадаю, відповідно до історичних традицій. Адже у Вінниці, як і в багатьох інших містах, є давні традиції магдебурзького права і самоврядності. Сенс самоврядування не лише в тому, щоб самостійно вирішувати господарські питання, а й у способі їхнього вирішення. А саме: самими мешканцями, а не «згори». На мій погляд, слід відпрацьовувати саме європейську модель, за якою є і сильне місцеве самоврядування, і сильна державна влада з контрольними функціями. Можливо, створювати виконкоми обласних і районних рад, а обласним держадміністраціям залишити функції представницьких органів державної влади на відповідній території.

Тобто, з одного боку, надати ширші повноваження самоврядуванню, з другого — посилити його відповідальність, а з третього — контрольні функції з боку держави на рівні обласних адміністрацій. У такому трикутнику може бути серйозний позитивний результат.

В Європейській хартії місцевого самоврядування закладено простий і дуже розумний принцип: проблеми мають бути розв’язані на тому рівні, де вони виникають. І, відповідно, на цьому рівні мають бути й достатні ресурси для їхнього розв’язання.

Якщо відверто, мені не хочеться постійно займатися тільки розв’язанням проблем. Більше уваги хотілося б приділяти розвитку території, робити все для того, щоб перейти від режиму постійного розв’язання проблем до побудови такої системи влади, коли ці проблеми просто не виникали б.

Юрій ПАРХОМЧУК, Віктор СКРИПНИК

Вінниця.