Історія національного державотворення свідчить, що саме в цей період суспільна увага зосереджується на проблемі джерел історії та семантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи постають внаслідок культурного розвитку народу, процесів його національної самоідентифікації і тісно пов’язані з його духовністю, прагненням до здійснення національних завдань, забезпечення культурологічних цінностей.

Нині Україна проходить непростий шлях становлення та зміцнення атрибутивних ознак державності передовсім в інститутах громадянського суспільства та масовій свідомості. Доволі яскравим й переконливим у цьому напрямі є процес відновлення регіональної символіки, а саме — створення і широка популяризація місцевих гербів і прапорів в інформаційному просторі суспільства. Вагомим свідченням цього є книга «Україна: герби та прапори», що побачила світ у парламентському видавництві. Ця ошатна книга, видана на високому художньому рівні, є результатом сумлінної та, цілком можливо, виснажливої праці членів творчого колективу за активної участі працівників місцевих рад у форматі, визначеному Управлінням зі зв’язків з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування апарату Верховної Ради України. До видання увійшли матеріали про місцеву символіку регіонів і територіальних громад міст, що були затверджені відповідними радами за останні двадцять років. Таким чином конкретизується дія статті 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Цей законодавчий акт визначив сталу тенденцію до створення символіки територіальних громад і адміністративних одиниць України. Про те, що геральдичний ландшафт нашої держави помітно еволюціонує, свідчить вміщений в книзі солідний реєстр символіки місцевого самоврядування, до нього увійшло понад 1 200 зображень гербів і прапорів українських земель.

Природно, що створення місцевої символіки базується на законах геральдики, яка є спеціальною історичною дисципліною — наукою, що вивчає теорію, історію та практику герботворення. Рівень викладу матеріалу, переважно в описі гербів й прапорів, багато у чому професіоналізований завдяки фаховій підтримці Українського геральдичного товариства.

Водночас можна зрозуміти й певні імпровізації ініціаторів створення місцевої символіки, яка віддзеркалює щирі прагнення до увічнення мовою художньо-образних ілюстрацій не лише визначних історичних подій та знакових явищ сьогодення, а й споконвічних надій та сподівань попередніх поколінь, що гармонійно пов’язані з кожним регіоном чи територіальною громадою.

Звертає на себе увагу блискуче оздоблення, поліграфічне виконання книги. Це справжній подарунок Україні в цілому, мешканцям кожного міста і села. Саме такі книги додатково засвідчують і переконливо демонструють нашу національну єдність, зміцнюють велику українську сім’ю.

Вадерій СОЛДАТЕНКО,доктор історичних наук, професор,член-кореспондент НАН України,голова Українського інституту національної пам’яті.