Як стало відомо із засобів масової інформації, нещодавно Голова Верховної Ради України Володимир Литвин з метою захисту честі та гідності, як фізична особа і громадянин, офіційно доручив адвокатам Наталі Лукомській і Валентину Замніусу здійснювати представництво, а також захист прав та законних інтересів довірителя в органах правосуддя, у тому числі правоохоронних органах, у повному обсязі представляти його інтереси в усіх процесуальних діях слідства.
Правозахисники погодилися відповісти на запитання нашого кореспондента.
— Шановні Наталя Іванівно і Валентине Михайловичу! Ви погодилися захищати інтереси і права громадянина, який багато років потерпає від домислів, натяків і безпідставних звинувачень. А хіба Володимиру Литвину пред’явлені конкретні звинувачення і його вже треба захищати?
— Насамперед, хочемо зауважити, що треба було значно раніше згадати про необхідність юридичної допомоги, оскільки захищати треба не лише тих, кого вже звинувачено правоохоронними органами. Проте, українське законодавство передбачає участь професійних адвокатів на будь-якому етапі слідчих дій. Не можна мовчки сприймати наклепи, безпідставні звинувачення, якщо інтереси громадянина так чи інакше зачіпаються діями або бездіяльністю офіційних органів влади. Особливо важливим для особи є штучно створена ситуація, коли принижується честь та гідність громадянина. Свої права необхідно рішуче захищати за допомогою професійних адвокатів.
Велика кількість повідомлень, автори яких, так чи інакше, опосередковано, а часом і напряму звинувачували Володимира Михайловича у причетності до вбивства Георгія Гонгадзе. Вражає своїм цинізмом ситуація, коли людину публічно і безкарно звинувачують у скоєнні тяжкого злочину, а офіційні правозахисні структури, прикриваючись складністю розслідування, фактично усунулися від обов’язків установлювати відповідальність тих, хто дозволяє собі публічно ображати Володимира Литвина. Це екс-охоронець Мельниченко, адвокати, а також деякі політики. Чому не виконується гарантія оберігати людину, її добре ім’я? Тому ми й повинні, за дорученням нашого довірителя, з’ясувати: чим, з правової, а не політичної, точки зору, керуються автори образливих неправдивих заяв, передусім Мельниченко, Тимошенко? І в якому процесуальному статусі знаходиться наш довіритель?
До речі, згідно із чинним законодавством, на нашу думку, Володимир Литвин мав бути особисто ознайомлений з деякими конкретними постановами слідчого. У нас постає багато запитань — чому цього не було зроблено. Тому на першому етапі наше завдання полягало в погодженні питання допуску до кримінальної справи нас як захисників та отриманні деяких процесуальних документів.
— Невже для цього потрібно залучати аж двох таких відомих висококваліфікованих правників?
— По-перше, це особиста справа нашого довірителя — оскільки справа для одного правозахисника громіздка за обсягом з професійної точки зору, удвох ми маємо можливість опрацювати більший обсяг інформації, глибоко вивчити коментарі офіційних осіб, які так чи інакше причетні до розслідування цієї кримінальної справи, що ведеться протягом останніх десяти років. Не кожна людина може витримати таке психологічне навантаження.
— Якщо не таємниця, з чого ви почали свою діяльність?
— Ми діємо чітко у межах чинного законодавства і за згодою нашого довірителя готові надати коментарі, за винятком інформації, яка є приватною для нашого клієнта. Як уже було сказано, ми звернулися до Генерального прокурора України із заявою про допуск нас до кримінальної справи та надання деяких документів, зокрема, копії постанови про порушення кримінальної справи стосовно Володимира Литвина за її наявності. У відповіді на нашу адресу за № 17/1/2-9310-01 від 01.11.2010 р. нас повідомили, що «Литвин В. М. є свідком у кримінальній справі № 60-1241, жодних кримінальних справ щодо нього не порушувалось».
Оскільки із засобів масової інформації нам відомо, що слідчими (можливо, прокурором) виносилася постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Литвина Володимира Михайловича, ми повторно звернулися з заявою про надання нам копії цієї постанови, що передбачено ст. 99 Кримінально-процесуального кодексу України, й очікуємо відповіді на неї.
— А, крім з’ясування відносин з Генеральною прокуратурою, чи плануєте ви реагувати на бездоказові звинувачення, що їх поширюють ЗМІ?
— Гучні та часто безпідставні заяви політиків не є новиною для нашого суспільства. Звернення до них з приводу юридичного обґрунтування позиції в більшості випадків марні. Однак з приводу тези Ю. Тимошенко про те, що «суспільство прийшло до переконання, що вбивство було замовлено Кучмою і Литвином», хотілося б нагадати, що свого часу суспільство підтримувало необхідність спалення відьом, згодом ліквідацію приватної власності та вірило в непогрішність радянських вождів.
Чинне законодавство передбачає можливість притягнення до відповідальності засобів масової інформації за свідоме поширення інформації, що не відповідає дійсності, паплюжить честь і гідність громадянина. Але ж за кожним повідомленням стоїть конкретний автор, який не оціночно, а чітко спрямовано зводить наклеп, а ЗМІ його лише розповсюджують. З нашої точки зору, в кожному такому випадку є перспектива притягнення автора до відповідальності. Втім, можливо, варто звернути увагу, на які «джерела» посилаються ці особи. Ми маємо на увазі так звані «плівки Мельниченка». Адже саме їх доволі вільно тлумачать ці автори, добре розуміючи, що документальність їх, як нам відомо, так і не доведено численними експертизами, як вітчизняними, так і закордонними. А отже, посилання на них не є правовим і вони не можуть залучатись як докази ні у публічних виступах, ні в судовому процесі. Тому, якщо на це буде згода Володимира Литвина, ми готові ініціювати процес проти Миколи Мельниченка за поширення свідомо неправдивої інформації, яка паплюжить честь і гідність громадянина. Підкреслюємо, якщо на це буде згода громадянина Володимира Литвина — честь і гідність якого ми захищаємо, за нашим переконанням, і віримо у верховенство конституційних прав кожної людини.
