10 грудня ц. р. колегія Держатомрегулювання вирішить: варто чи недоцільно продовжувати терміни експлуатації першого і другого блоків Рівненської АЕС (на знімку). У той час як працівники станції пробують переконати громадськість, що багато зробили в технічному плані, аби блоки працювали й надалі, екологи зовсім іншої думки: вони вважають, що це може нести безпосередню загрозу людям, навколишньому середовищу та енергетичній безпеці України.
Про те, яку саме небезпеку несе продовження терміну експлуатації «прострочених» ядерних реакторів ще на 20—30 років (рішення щодо цього прийматиметься 10 грудня), обговорювали в Рівному екологи та представники громадських організацій.
Активісти екологічних громадських організацій запевняють, що продовження строків експлуатації блоків №1 та №2 — це небезпечно і марнотратно. А також пропонують мешканцям області висловити свою позицію, для чого доцільно було б провести громадські слухання, і захистити себе від небезпеки.
— Найкращим рішенням з точки зору енергетичної, екологічної безпеки та економічної доцільності є поступове виведення з експлуатації старих енергоблоків після закінчення терміну їх експлуатації, — вважає експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Дмитро Хмара. — Гроші, які планують витратити на продовження строків експлуатації блоків, доцільніше було б спрямувати на підвищення енергоефективності в промисловості й житловому господарстві. Та й закриття блоків нині обійдеться державі дешевше, ніж потім.
У свою чергу, координатор енергетичної програми НЕЦУ Артур Денисенко зазначає, що сьогодні в Україні та її сусідів немає такого попиту на електроенергію, щоб задіяти всі українські атомні блоки — це означає, що кошти, які інвестують в блоки, ніколи не повернуться.
— Усі енергоблоки українських атомних електростанцій разом ніколи не вмикаються, оскільки немає куди дівати стільки електроенергії, — підтверджує і голова ради рівненської громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк. — Загалом коефіцієнт використання встановлених потужностей українських атомних станцій — 68 відсотків. А тому виділення мільйонів на продовження роботи старих енергоблоків збиткове для країни.
— З 15 по 19 листопада на РАЕС проходило обстеження Держатомрегулювання результатів нашої роботи, — апелює до екологів заступник головного інженера з продовження експлуатації блоків Рівненської АЕС Ігор Гевци. — Висновок позитивний. І вже 9—10 грудня на Рівненській АЕС проходитиме колегія Держатомрегулювання, яка і прийме остаточне рішення: можна чи ні продовжувати термін експлуатації першого і другого блоків. Електроенергія, яку виробляє АЕС, у 3—4 рази дешевша від енергії теплових електростанцій, і якщо зараз зупинити ці блоки, то їх роботу треба буде компенсувати. І тоді навантаження на бюджет відповідно буде у 3—4 рази вищим. Крім того, Рівненська атомна електростанція є одним з основних платників податків у бюджет області. І якщо вона працює, то гроші в бюджет надходять, а якщо блок зупинити, то відразу з наступного дня держава повинна витрачати кошти на зняття його з експлуатації.
Окрім економічної та екологічної загрози, продовження терміну експлуатації «прострочених» ядерних реакторів ставить Україну у залежність від Росії, вважають громадські експерти.
— Адже лише вона виробляє паливо для цих двох застарілих реакторів. Для решти ядерних блоків Україна ще може купувати ядерне паливо в інших постачальників, — аргументує цю думку Андрій Мартинюк.
Рівненська область.
Експерти зазначили ряд екологічних загроз від продовження терміну експлуатації прострочених енергоблоків, зокрема:
— на території АЕС зберігаються відпрацьовані радіоактивні відходи. І хоча для них хочуть в Україні будувати сховище, це не розв’яже проблему. Адже перевозитимуть радіоактивні відходи потягами тими само коліями, якими їздять пасажирські, і гарантувати абсолютну безпеку таких перевезень не може ніхто;
— найстаріші в нашій країні реактори типу ВВЕР-440, термін експлуатації яких нині планують продовжити в Україні, Асоціація західноєвропейських органів ядерного регулювання визнала такими, безпеку яких неможливо підняти до прийнятого рівня, тобто можливість аварії на них значно зростає.
