Громадяни, котрі бодай один раз зверталися до Бюро технічної інвентаризації (БТІ), добре знають, скільки зусиль, часу та нервів забирає, здавалося б, проста процедура реєстрації права власності на нерухомість. Якщо ви звели будинок, придбали або отримали у спадок квартиру, то зобов’язані це майно зареєструвати. Що означає: попереду у вас нескінченні черги, малоприємне спілкування з чиновниками та декілька місяців очікування. Це, звісно, якщо ви не хочете прискорити процедуру за окрему плату. В Києві, наприклад, ціни на послуги різного роду посередників, що допоможуть «розв’язати питання з БТІ», починаються від 200 одиниць в американській валюті — дешевше не буває. За ці гроші реєструватимуть місяць, єдине, що в чергах стояти не доведеться. Якщо забажаєте швидше — можна і швидше, але й обійдеться значно дорожче.

Спроби реформувати сферу реєстрації прав на нерухомість та покращити ситуацію розпочалися вже давно. Нині реєстрацію здійснює місцева влада — через комунальні підприємства. Стратегічне завдання — забрати функцію реєстратора в органів місцевої влади та передати її під єдине начало державного органу, а саме: Міністерства юстиції, запровадивши на всій території України єдиний електронний реєстр. Це, на думку авторів реформи, сприятиме швидкому та якісному обслуговуванню населення. Орієнтовний строк виконання цього амбітного проекту — 1 січня 2012 року. З цього само моменту почнуть діяти положення Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження», відповідно до яких реєстрації підлягає не лише право власності на нерухомість, а й право користування нею. Тож орендарі нерухомості будуть вимушені вишикуватися в черги до реєстратора, щоб узаконити своє право.

Що реєструвати?

Нововведення одразу викликали жваву дискусію в суспільстві — що ж саме підлягає реєстрації? Одні юристи знайшли в законі вказівку на те, що реєструватися повинна будь-яка оренда — починаючи від довготермінової оренди виробничих приміщень і закінчуючи декількаденною орендою квартири. Інші вичитали, що реєстрації підлягатиме лише оренда строком на три роки і більше. Справді, зміни до законодавства прописані таким чином, що самотужки розібратися дуже складно — сам чорт ногу зломить.

Нарешті своє слово сказало Міністерство юстиції — реєструватиметься лише оренда строком не менше трьох років, що посвідчена нотаріально. Інші договори чи права користування нерухомістю реєстрації не підлягають. Не потрібно буде реєструвати і оренду житлових квартир, при цьому не важливо, на який термін підписано договір.

Як реєструвати?

Сама процедура реєстрації прописана у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності та інших майнових прав на нерухоме майно, затвердженому наказом Мін’юсту № 1692 від 28 липня 2010 року (далі — тимчасове положення), і виглядає вона так.

Строк, протягом якого орендар повинен звернутися до БТІ за реєстрацією, в тимчасовому положенні не вказано. Натомість орендар не набуде права користування нерухомістю, поки не зареєструє своє право, а отже, орендар сам буде зацікавлений якнайшвидше пройти процедуру.

Ідучи до реєстратора, при собі потрібно мати документ, що посвідчує особу. Таким документом може бути паспорт громадянина України, закордонний паспорт, дипломатичний або службовий паспорт, посвідка на проживання, національний паспорт іноземця або документ, що його заміняє. Строк державної реєстрації обмежено чотирнадцятьма робочими днями з часу прийняття заяви про реєстрацію. Однак він не включає термін, необхідний для проведення технічної інвентаризації приміщення, а отже, процедура може затягнутися на більш тривалий строк.