Загадка волевиявлення по-вінницьки

«Червоним поясом» називали регіон тривалий час за те, що на Вінниччині під час виборчих кампаній найбільше голосів отримували представники Комуністичної та Соцпартії. В області 520 тисяч пенсіонерів. Переважно саме за їх рахунок здобували перемоги комуністи й соціалісти. Нині пенсіонерів на електоральному полі не стало менше. Але жоден з представників Компартії не пройшов ані до обласної, ані до Вінницької міськради. Соціалісти мають лише одного свого члена партії в обласній раді. Їхній однопартієць став міським головою у залізничному центрі — місті Козятині.

Політолог Олександр Логінов пояснює зміну симпатій розчаруваннями виборців. Вісімдесят відсотків пенсіонерів краю отримують пенсію, що не перевищує однієї тисячі гривень. За рівнем середньомісячної зарплати Вінниччина традиційно — на 22—23 місцях у державі, а за рівнем доходів на душу населення — на 17—18-му. Складна ситуація у сільських населених пунктах. Тут більшість працездатного населення без роботи. Виживають за рахунок власного господарства. «Вмирають» навіть окремі села. На початку нинішньої осені поховали останнього жителя в селі Вікторівка Козятинського району. Загалом за роки незалежності з реєстрації знято більше десяти населених пунктів краю.

— Люди хочуть порядку й дисципліни, — наголошує кандидат історичних наук політолог Анатолій Войнаровський. — Це одна з причин підтримки представників чинної влади.

Політолог Анатолій Войнаровський переконував автора цих рядків у тому, що виборці віддають перевагу не ідеології тієї чи іншої політичної сили, а голосують за особистість. Однак цю думку спростовує низка прикладів з останньої виборчої кампанії. До обласної ради не пройшов Герой України Анатолій Пачевський. Досвідченого господарника, щиру, порядну людину добре знають не тільки в Калинівському районі, де він очолює сільгосппідприємство «Радівське». Із сусідніх сіл, навіть районів, записуються в чергу, щоб взяли на роботу в це господарство. Бо в Радівці стабільно виплачують зарплату, ще й непогану, допомагають зводити будинки, надають людям необхідну допомогу. Про це добре знають у Калинівському районі, де працює Анатолій Пачевський. Утім, не його кандидатуру підтримали виборці району. Пальма першості дісталася кандидату, в якого за плечима нема таких досягнень. Навіть ім’я кандидата не у всіх на слуху.

Так само непросто пояснити логіку, якою керувалися виборці у місті енергетиків Ладижині. Міським головою повторно обрали Валерія Коломейцева. Його кандидатуру пропонувала організація Партії регіонів. Однак переважна більшість депутатів у міськраді — від партії «Батьківщина». Високий авторитет колишнього міського голови міста-курорту Хмільника Володимира Мельничука не допоміг йому втретє стати міським головою. Безпартійного кандидата рекомендувала організація Партії регіонів. Загалом за посаду міського голови вели боротьбу 12 кандидатів. Із відривом менше як у два відсотки Володимира Мельничука переміг представник «Сильної України», який до обрання керував районним управлінням ветеринарної медицини. Знов-таки представник цієї політичної сили опинився у ролі одного у полі воїна. Ті само виборці підтримали кандидатів у міськраду не від «Сильної України». Більшість мандатів дісталася представникам від «Батьківщини». Участь у виборах до міськради Хмільника взяли тільки 42,1 відсотка виборців. Це найнижчий показник в області.

Не тільки політологи не можуть пояснити таку ситуацію. Виборці не мають конкретної відповіді на запитання, чому обирали голову від однієї політичної сили, а депутатів — від іншої. «Голосував, як мені підказувала совість», — так висловився один з них. «Повірте мені, що більшість людей, особливо пенсіонерів, не могли розібратися у бюлетенях з численними прізвищами», — пояснив ситуацію ще один виборець.

Натомість на виборах до Вінницької міськради таких загадок не було. Міського голову обирали від партії «Совість України». Володимир Гройсман, якому вдруге довірили керувати територіальною громадою, посаду здобув з рекордною підтримкою — майже вісімдесят відсотків виборців віддали за нього свої голоси. Більшість депутатів у міськраді також є однодумцями міського голови. Вони представники тієї партії, яка пропонувала кандидата на міського голову.

Наймолодшим міським головою на Вінниччині став 21-річний Олександр Качур. Його обрали на посаду керівника міста виборці територіальної громади Немирова. З-поміж семи кандидатів за Олександра Качура віддали голоси 52 відсотки виборців. Решта претендентів загалом не набрали стільки. До цього громадою міста керував батько Олександра — Віктор Качур. Незадовго до початку виборчої кампанії його взяли під варту за підозрою в отриманні хабара. Тому Качур-старший не мав можливості брати участі у перегонах. Син зізнається, що до виборів не готувався. Рішення прийняв в останній момент перед закінченням висунення кандидатів. Тому не встиг виготовити плакати або інші агітаційні матеріали. Досвіду керівної роботи новообраний голова також не має. Ось вам ще одна загадка «волезліяння» по-вінницьки.

Загалом в органах влади регіону мало молоді. На цьому наголошує політолог Анатолій Войнаровський. За його словами, нема чіткого механізму, який би давав можливість молодим людям заявити про себе. Голова облдержадміністрації Микола Джига ініціював створення Студентського парламенту. Він уже діє. Обрано голову парламенту, який став радником (на громадських засадах) керівника регіону.

— На цьому не варто обмежуватися, — наголошує Анатолій Войнаровський. — Треба ще запропонувати молоді декілька варіантів того, як можна проявити себе. Я працюю із студентами і знаю, що є багато грамотних, талановитих хлопців і дівчат. Яким чином вони можуть заявити про себе, про свої ідеї? Поки що виходить так: хто голосніше кричить, той і перемагає, а хто більше знає, той мовчить.

За словами співрозмовника, молода сила здатна внести свіжий струмінь у діяльність влади. Важливо, щоб вона стала генератором ідей. Бо сама присутність ще не є гарантією можливих змін. Якщо молодий представник влади буде тільки зручним виконавцем для старшого начальника, все залишиться без змін.

А зміни дуже потрібні. Найперше їх мають забезпечити переможці нинішньої виборчої кампанії. Без ефективної роботи їм не вдасться зберегти лідируючі позиції. Часу на поліпшення ситуації у переможців не так уже й багато. Тестом для них будуть наступні вибори до парламенту.

— Якщо «регіонали» не підкріплять свою перемогу конкретними справами на користь людей, не виключаю того, що виборці шукатимуть симпатиків серед представників партії «Єдність», — продовжує політолог. — У цієї політичної сили третій результат на виборах до облради. Її репрезентують колишні керівники регіону, а також деяких районів. Люди знані. У них за плечима є конкретні справи. Конкуренція двох політичних сил може позитивно спрацювати на користь виборців.

За словами А. Войнаровського, хоча виборці розчарувалися в діях комуністів і соціалістів, у регіоні зберігається ностальгія за радянськими часами. «Якщо говорити точніше, вони сумують за тією стабільністю, прогнозованістю, упевненістю у завтрашньому дні, — наголошує співрозмовник. — Це притаманно людям старшого покоління, частково — середнього. У молоді я бачу потяг до ідей, що їх сповідує політична партія «Свобода». Раніше на теренах краю ми не мали прихильників цієї політичної сили. Тепер її представники здобули декілька місць у міськраді. У деяких селах люди довірили кандидатам від «Свободи» керувати територіальними громадами. Перспективу у регіоні має також «Фронт змін». «Батьківщина» втратила свої позиції лише частково. На мою думку, це сталося через низьку політичну активність її представників. Не було задіяно нові форми агітаційно-масової роботи.

 

Вінницька область.