(Продовження, початок у №192(4942) вІд 14 жовтня та у №211(4961) вІд 10 листопада)
Слухання у Верховній Раді України.
Частина 3.
Правила проведення слухань та громадськість
Пропонуємо згадати, що слухання у Верховній Раді України — це офіційний захід, під час якого народні депутати у стислій формі отримують інформацію з певних питань безпосередньо від структур виконавчої влади та представників громадськості, здійснюють стислий і ефективний інформаційний обмін. Інформаційний обмін передбачає, насамперед, можливість для народного депутата поставити запитання доповідачу та отримати вичерпну інформацію.
Чим слухання відрізняються від «круглих столів»?
1. На слуханнях тільки народні депутати можуть ставити запитання доповідачам. Якщо основними формами роботи «круглих столів» є доповіді, співдоповіді та виступи з обговорення, то для слухань важливим елементом є процедура запитань до виступаючих.
2. Розсаджування. У приміщенні для слухань виділяються такі сектори:
* для представників Верховної Ради,
* для доповідачів,
* для технічного персоналу,
* для громадськості,
* для представників засобів масової інформації.
Присутні на слуханнях представники громадськості займають місця на певній відстані від учасників обговорення.
Серед місць для громадськості резервуються
* місця для інших доповідачів,
* місця для представників ЗМІ.
3. Орієнтовний регламент слухань:
* Час, відведений для спілкування депутатів з одним доповідачем, — 30 хвилин.
— Час, відведений для спілкування депутатів з одним доповідачем, розподіляється так: — інформація автора (одного з авторів) законопроекту з питання, що є предметом слухань (визначається на основі вивчення матеріалів доповідачів) — 5 хвилин.
— Обґрунтування позиції доповідача — 10 хвилин.
— Запитання членів комітету до доповідача і відповіді на них — 15 хвилин.
* Час, відведений для запитання депутата, — до 2 хвилин.
* Час, відведений для відповіді доповідача на запитання депутата, — до 5 хвилин.
Головне завдання головуючого на слуханнях
Дотримуватися процедури проведення слухань та регламенту, пильнування дотримання процедури запитань до виступаючих. Запровадження класичної процедури, характерної для слухань, дасть змогу перейти від процесу проведення слухань у режимі «випускання пари», коли кожен говорить про те, що йому болить, до предметного діалогу.
Головне завдання народних депутатів України на слуханнях:
Отримати інформацію з певних питань безпосередньо від структур виконавчої влади та представників громадськості, що здійснюють стислий і ефективний інформаційний обмін.
Що очікується від доповідачів для підготовки успішного виступу:
До слухань у робочих органах Верховної Ради доповідачі готують:
a) обґрунтування своєї позиції (до 3 сторінок тексту),
б) додаткові матеріали для обґрунтування позиції (в довільній кількості і довільній формі).
* Доповідачі повинні дотримуватися норм установленого регламенту.
* Відповіді на запитання представників Верховної Ради мають бути максимально чіткими і лаконічними.
* Після завершення розгляду свого питання доповідач повинен одразу ж поступитись місцем наступному доповідачу.
Правила участі у слуханнях присутніх представників громадськості
* Присутні на слуханнях представники громадськості не повинні втручатися в хід слухань.
* Присутні на слуханнях не можуть коментувати ні запитання представників Верховної Ради, ні відповіді доповідачів.
Додаткові інформаційні матеріали
Представники громадськості, залучені до участі у слуханнях, можуть поширювати серед учасників слухань власні матеріали з актуальних питань теми слухань. Представники громадськості можуть подавати пропозиції щодо рекомендацій слухань.
Приклад орієнтовного порядку денного
1. Виступ головуючого.
* Привітання учасників слухань.
* Загальні зауваження, під час яких головуючий:
а) пропонує представникам преси і громадськості отримати інформаційні матеріали,
б) інформує присутніх про правила слухань.
* Представлення учасників слухань:
а) депутатів,
б) посадових осіб, представників органів влади,
в) доповідачів,
г) фахівців,
д) представників громадських організацій, політичних партій, підприємств, організацій та фірм,
е) засоби масової інформації, представники яких присутні на слуханнях,
є) інших учасників слухань.
* Надання слова завідуючому секретаріатом комітету.
2. Інформація завідуючого секретаріатом комітету про регламент слухань.
3. Інформація ініціатора слухань (або автора законопроекту) про тему та окремі питання слухань (за необхідності).
4. Вступні промови депутатів (за необхідності).
5. Спілкування депутатів з доповідачами:
Для кожного з доповідачів:
— інформація автора (авторів) законопроекту про зміст питання, з якого виступає даний доповідач (визначається на основі попереднього вивчення матеріалів, переданих до комітету доповідачами).
— виголошення доповідачем заздалегідь підготованого виступу з обґрунтуванням своєї позиції.
— відповідь доповідача на запитання депутата. Для кожного з депутатів:
— запитання до доповідача.
6. Підсумок слухань одного з авторів законопроекту.
7. Заключне слово головуючого:
* подяка учасникам за участь у роботі слухань.
* надання інформації про подальші кроки вирішення проблеми, порушеної на слуханнях.
Контакти всіх структурних підрозділів Верховної Ради України можна знайти на сайті www.rada.gov.ua
Бажаємо успішної співпраці з комітетами Верховної Ради!
Марина РУДЕНКО, ГО «Ліга інтернів», менеджер розвитку програми стажування.