Смертей на дорогах може бути менше

У Комітеті з питань транспорту і зв’язку відбувся круглий стіл з обговорення проекту закону про внесення змін до Закону «Про дорожній рух» щодо основних засад державної політики із забезпечення безпеки дорожнього руху.

У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств, відомств та громадських організацій, науковці. Доопрацьований законопроект (реєстр. №4927) представив один з авторів, народний депутат Ігор Шкіря. Він зазначив, що потреба принципового оновлення й приведення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху у відповідність до європейських стандартів продиктована критичною ситуацією на українських дорогах, яка впродовж останніх років не поліпшується.

За розрахунками Всесвітнього банку, економічні збитки України від втрат продуктивної робочої сили і реабілітації в результаті дорожньо-транспортних пригод становить майже 5 млрд. дол. США, а це 4 відсотки ВВП на рік.

Проектом, зокрема, пропонується істотно розширити функції громадських об’єднань — надати їм право здійснювати громадський контроль за виконанням закону та інших нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху (якщо такий контроль не належить винятково до повноважень органів державної влади).

Проектом також передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування зможуть залучати громадські об’єднання та громадян для консультацій по проектах рішень, нормативно-правових актів у сфері дорожнього руху, створювати консультативні та інші органи, в роботі яких зможуть брати участь представники громадськості.

А до повноважень Кабінету Міністрів проектом пропонується віднести затвердження низки важливих методик: оцінки «вартості» життя постраждалих в ДТП і втрат від ДТП для виявлення економічних збитків держави, розслідування причин ДТП.

Підкомітет з питань трудових мігрантів та національно-культурної співпраці Комітету з питань європейської інтеграції спільно з Українським інститутом національної пам’яті провів слухання «Трагедія українців Закерзоння — злочин комуністичного режиму» (до 70-х роковин початку депортації українців з території Польщі).

Як зазначив ініціатор проведення слухань, голова підкомітету з питань трудових мігрантів та національно-культурної співпраці Комітету з питань європейської інтеграції Олег Панькевич, депортації українців з їх етнічної території, а також поляків з території Західної України тривали протягом 1944—1951 років із застосуванням методів державного терору, з брутальним порушенням прав людини, цинічним нехтуванням принципами справедливості.

Доповідач наголосив, що за роки незалежності Україна, Польща, інші держави та міжнародні організації досі не засудили депортацію українців. Тема депортації українців у 1944—1951 роках і досі належно не висвітлюється в інформаційному просторі. «В Україні до сьогодні немає закону, який захищав би права та гідність депортованих, забезпечував збереження для нащадків пам’яті про ті трагічні події, — сказав О. Панькевич. — Немає належної міждержавної політики з Республікою Польща щодо збереження культурної спадщини депортованих українців на їхніх історичних землях».

2 вересня до порядку денного сесії Верховної Ради включено законопроект «Про визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 рр. були примусово переселені з території Польської Народної Республіки на територію СРСР».

Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович підкреслив, що пам’ять про трагедію депортації збереглася завдяки громадським ініціативам, однак цих ініціатив недостатньо — необхідно залучити державу.

Голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа нагадав, що у Львові є незавершений пам’ятник депортації українців — цей пам’ятник має збудувати держава.

Голова товариства «Холмщина» Микола Онуфрійчук зауважив, що на міждержавному рівні з Польщею не вирішено питання, зокрема, щодо візового режиму для переселенців та їхніх нащадків, спрощеного порядку перетину україно-польського кордону, збереження українських кладовищ, щодо передачі в лоно православної церкви в Польщі колишнього Холмського собору Різдва Пресвятої Богородиці, де 750 років тому був похований Данило Галицький, а також колишнього Турковицького монастиря.

Голова Київського товариства депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського Степан Романюк поінформував, що Польща протягом останніх десятиліть розробила та впровадила в дію національне законодавство, що гарантувало полякам, які були переселені з території Української РСР на територію Польщі, відновлення їхніх майнових прав. І запропонував теж піти за цим прикладом.

Комітет з питань охорони здоров’я підтримав законопроект про внесення зміни до статті 38 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (щодо надання інвалідам першої та другої груп права на позачергове обслуговування).

Як зазначалося під час обговорення, метою законопроекту (реєстр. №4921) є конкретизація прав інвалідів першої та другої груп, передбачених чинним законом, а саме: запровадження права на позачергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та аптеках.