Продукцію, вироблену за застарілими технологіями, можуть не пустити до Європи
Про це йшлося під час німецько-українського енергетичного форуму, який відбувся в Донецьку. Підприємці з Німеччини — країни, яка вважається європейським лідером у впровадженні екологічно чистих та енергозбережних технологій, — виявили неабияку зацікавленість у співробітництві з регіоном України, де зосереджено левову частку енергетично витратних та застарілих виробництв. Поділитися досвідом приїхали 250 представників німецького бізнесу.
Альтернативних джерел на всіх не вистачить, тому давайте заощаджувати традиційні
Надзвичайний та Повноважний Посол Федеративної республіки Німеччина в Україні Ганс-Юрген Гаймзьот пояснив величезну зацікавленість підприємців у співробітництві з колегами. «По-перше, ми вважаємо, що тема енергоефективності, енергозбереження в Україні є пріоритетною. Це величезний ресурс, — зазначив дипломат. — По-друге, наші країни є природними партнерами в цій галузі. Україна має зацікавленість, потребу та політичну волю досягти прогресу в цій галузі. Німеччина здатна запропонувати технології та досягнення. По-третє, ми зацікавлені, щоб інтенсифікувати економічні стосунки з донецьким регіоном. Адже чверть усього експорту України — з Донецької області. Тут сконцентровано великі промислові центри. Від 30 до 40 відсотків усіх промислових об’єктів України потребує модернізації, особливо з точки зору підвищення енергоефективності. Тут гарні можливості для кооперації».
Голова Національної агенції України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів Микола Пашкевич нагадав, що за витратами паливного еквівалента на вироблення валового внутрішнього продукту країна посідає одне з останніх місць в Європі. Причина — у використанні застарілих технологій для виробництва основних видів продукції. «Впровадження нових енергоефективних технологій, зміна структури виробництва, використання нових джерел енергії — дуже важливі процеси для нас. Але не менш важливим вважаємо свідому зміну підходу до заощадження ресурсів, зміну бачення суспільством цих проблем», — сказав голова агенції.
Приклади ощадливого ставлення до ресурсів, які наводили представники німецького бізнесу, вражали. Наприклад, Манфред Грейс, представник компанії Vіesmann, розповів, що його підприємство використовує повторно 99 відсотків відходів виробництва і в такий спосіб істотно заощаджує на матеріалах. «Нині багато точиться розмов про альтернативні джерела енергії. Але це не панацея, оскільки такі джерела обмежені, — впевнений підприємець. — Тому стоїть завдання підвищити ефективність виробництва, скоротити використання ресурсів».
А Йоахім Енгельманн, генеральний директор компанії Chemіanlagenbau, рекламував спосіб отримання високооктанового бензину з вугілля. На підприємстві вже створили демонстраційну установку, а компанія готова продати бажаючим ліцензію на таке виробництво. За словами генерального директора, переведення вугілля в бензин — справа дуже перспективна. Фахівці розрахували, що таке паливо коштувало б 12 доларів за барель. Зауважу, що технологію отримання рідкого палива з вугілля донецькі вчені відпрацювали вже давно. Ось тільки ані держава, ані бізнес поки що не виявляють зацікавленості в таких проектах.
Проблема не в грошах,а в довірі до партнерів
Водночас партнери з Німеччини висловлювали невдоволення забюрократизованістю процедур та непрозорістю стосунків із чиновниками. На думку іноземних підприємців, це заважає реалізації важливих проектів. Один із бізнесменів навів приклад, коли обладнання, призначене для впровадження сучасної енерго-збережні технології, простояло на кордоні цілий рік — митниця не давала «добро» через несплату ПДВ. І лише через дванадцять місяців вдалося вирішити питання.
«Центральне і найголовніше — щоб існували прозорі, надійні рамкові умови для інвесторів, — переконаний держсекретар Федерального міністерства економіки Німеччини Йохен Гоманн. — Тому ми вітаємо вступ України до Європейського енергетичного співтовариства. Одна з умов цього вступу — адаптація країни до європейських структур. Це полегшення для інвесторів, коли є такі надійні рамкові структури».
Модернізація застарілих виробництв — справа недешева. Чи є у власників заводів і фабрик стимули для того, щоб витрачатися на нові технології, якщо продукція й так має попит? Вітчизняні підприємці хотіли б отримати доступ до грошових коштів, причому ціна цих коштів повинна бути доступна, зокрема, й для малого та середнього бізнесу. Щодо великого бізнесу, то для нього питання енергозбереження — це питання конкурентоспроможності.
«Насамперед варто визнати, що українська промисловість загалом працює на вкрай застарілому обладнанні та інфра
структурі, — пояснив директор компанії СКМ із міжнародних зв’язків та стосунків з інвесторами Джок Мендоза-Вілсон. — Ця непроста проблема виникла через те, що практично всі активи нам дісталися «у спадок» від радянської епохи. На жаль, багато компаній досі не розуміють необхідності модернізації. Звичайно, в металургії, енергетичному секторі та гірничодобувній промисловості модернізація вимагає довгострокових інвестицій. І далеко не всі до цього готові. Однак замінювати обладнання на більш сучасне та енерого- ефективне все-таки необхідно: без цього ми не зможемо конкурувати на світовому ринку. Конкуренція підштовхує нас до того, щоб бути енергоефективними, тому ми повинні діяти. Ми повинні порівнювати наші показники зі світовими. Це означає, що нам потрібно для виробництва кожної тонни сталі знизити витрати вугілля, залізної руди та електроенергії».
Крім того, українські виробники думають про суворіші екологічні стандарти, які незабаром застосовуватимуть для продукції, що експортуватиметься до Євросоюзу. «Якщо ми не виконуватимемо дуже жорсткі екологічні стандарти, це може призвести до обмежень експорту нашої продукції до європейських країн, — пояснив Джок Мендоза-Вілсон. — Тому у промислових підприємств Групи СКМ є дуже чітка мета: знизити негативний вплив виробництва на навколишнє середовище. Для цього нам передусім потрібно скоротити кількість викидів на одиницю продукції — електроенергії чи тонни сталі. Нам необхідно забезпечити життє-здатність і сталість нашого бізнесу».
За словами топ-менеджера, цього року близько 3,5 мільйона доларів інвестовано в Єнакіївський металургійний комбінат, наступного року щонайменше 1,5 мільйона доларів буде витрачено на програму з модернізації генеруючих потужностей компанії ДТЕК. Це дасть змогу продовжити термін експлуатації встановлених потужностей і знизити споживання палива на Зуївській та Кураховській електро-станціях. Компанія СКМ, яка в майбутньому думає про експорт електроенергії до Євросоюзу, у вересні підписала відповідний договір. Але для цього виробництво повинно відповідати європейським вимогам. Ще одна причина, яка стимулює інвестувати в модернізацію підприємств, — це те, що 43 відсотки електроенергії, яка виробляється СКМ, споживається металургійними підприємствами, які входять до складу групи.
У справі технічного переозброєння немає швидких та універсальних рішень, кажуть підприємці. Потрібно бути готовим до впровадження тривалих довгострокових інвестиційних програм. «Гроші взагалі є, це не проблема, — сказав держсекретар Федерального міністерства економіки Німеччини Йохен Гоманн. — Проблема в тому, що немає достатньої довіри з боку банків до підприємств. Потрібно забезпечити гарантійні інструменти, щоб ці фінансові кошти було використано. Головне, щоб усі заплановані реформи в Україні, передбачені співробітництвом з Євросоюзом, поверталися в конкретних проектах і конкретних місіях».
