Нову технологію виробництва борошна розробили винахідники з Тульчина на Вінниччині — батько і син Космачі.
Зерно не треба везти до млина
У вартості хліба чи не найдорожчою складовою є борошно. Винахідники Костянтин (батько) і Стефан Космачі кардинально змінили процес його виготовлення. За їхньою технологією зерно не треба везти до млина. Борошно утворюється безпосередньо на технологічній лінії у пекарні. До того ж з набагато меншими затратами, ніж на борошномельних комбінатах.
— Суть нашого винаходу в тому, що зерно під час проходження на конвеєрі опромінюється інфрачервоним світлом, — каже Костянтин Космач. — Для цього застосували спеціальні лампи. Сам процес опромінення не новий. Його практикують на великих комбінатах з метою кращого зберігання збіжжя. Далі зернини потрапляють під потужні магніти. Молекули структуруються, а тоді у так званій камері резонансу зернини розігріваються і «вибухають», перетворюючись на «порох».
Співрозмовник дістає з камери цей «порох». На долоні звичайнісіньке борошно. Принаймні на перший погляд не відрізниш його від виготовленого у млині. Хоча різниця насправді є, уточнює пан Космач. Але її не відчуваєш, коли їси хліб, спечений з борошна, яке винахідник назвав «порохом».
— Завдяки економії на виготовленні борошна, вартість нашого хліба становить 1,4 гривні, — уточнює Костянтин Космач. — Саме в таку ціну обходиться випічка 700-грамового буханця. Порівняйте, для прикладу, з вартістю буханки хліба «Гетьманський», його у нас продають за 3,1 гривні, виходить дешевше удвічі. Економлять винахідники ще й на вартості зерна. Для випікання пробного хліба брали зерно пшениці 4—5 класу. З такого збіжжя борошно для хліба у пекарнях зазвичай не використовують.
За найпростішим рецептом
Пробний хліб спекли за найпростішим рецептом. «Так, як колись пекли сільські газдині в печах, — продовжує співрозмовник. — До борошна додали дріжджі, цукор, сіль. Жодних домішок чи розрихлювачів, які так поширені нині в пекарнях».
Проведені досліди у низці НДІ столиці засвідчили, що хліб Космачів має підвищену харчову та біологічну цінність. Чому? Бо повністю зберігає те, що закладено в зерні природою — білки, жири, макро- та мікроелементи, вітаміни і навіть харчові волокна. Винахідники мають з цього приводу конкретні висновки фахівців. Вони й підтвердили збалансованість щоденного продукту харчування за амінокислотним складом. Тому рекомендують такий хліб людям з надлишковою вагою. Він корисний тим, хто хворіє на цукровий діабет, атеросклероз, дискінезію шлунка.
Ще одне дослідження Космачі провели в Росії. Якщо висновки російських фахівців у галузі харчування справдяться, то такому хлібові, як мовиться, ціни не буде. Росіяни стверджують, що його можна рекомендувати ще й з метою виведення з організму шкідливих речовин, зокрема, солей важких металів, радіонуклідів, решток продуктів біологічного походження. Такі властивості хліба пов’язують із спеціальною обробкою зерна і відсутністю в тісті штучних домішок.
Один буханець винахідники подарували голові Тульчинської райдержадміністрації Анатолію Бузіку.
— Хліб трохи незвичний, — каже пан Анатолій. — Насичений, густий. Щоб відчути користь, треба щодня споживати. Тому плануємо виділити винахідникам місце для експериментальної пекарні. Вони обіцяють випікати приблизно двадцять тисяч буханців на добу.
Міський голова Тульчина Валерій Весняний переконаний, що депутати підтримають проект винахідників і проголосують за пропозицію передати їм одне з приміщень.
Вдалий експеримент
Технологічна лінія, про яку йдеться, поки що експериментальна. Навіть не запатентована. Але її вже готові придбати — і наші, і зарубіжні представники хлібопекарського бізнесу. «Доки не налагодимо випікання хліба для свого міста й району, для області, навіть мови не може бути про передачу винаходу в інші регіони, — наголошує Костянтин Космач. — Така наша позиція. Не відступили від неї навіть після того, коли нам зарубіжні гості пропонували гроші, які у декілька разів окупили б затрати».
П’ятдесят тисяч доларів пішло на виготовлення експериментальної лінії. Її можна встановити у будь-якій пекарні й отримувати дешеве борошно. Далі випікати хліб за традиційною технологією.
Вінницька область.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
