«Відремонтована» мрія української субмарини «Запоріжжя» незабаром стане дійсністю
Для жителів будинків, розташованих на крутому березі Кілен-балки на околицях Севастополя, вид єдиного українського підводного човна, що тут стоїть на приколі, — повсякденне видовище. Але через півроку він зникне з поля зору, піде під воду й розпочне своє друге повноцінне життя.
Підводний човен «Запоріжжя» наступного року відзначить своє сорокаліття. Він перебуває на озброєнні ВМС України з 1997 року. Востаннє виходив у море 1994-го. У травні наступного року субмарина нарешті зануриться у свою звичну морську стихію. Принаймні це пообіцяв міністр оборони України Михайло Єжель, який днями інспектував хід ремонтних робіт на цьому об’єкті.
Підводний човен ремонтують на 13-му судноремонтному заводі Чорноморського флоту РФ. В «оживлення» субмарини вже вкладено близько 40 млн. грн. Вона стала на плановий ремонт ще 2001 року. Але у роботах з реанімації «Запоріжжя» через перебої у фінансуванні й різні підходи до подальшої її долі була багаторічна перерва. З липня кошти на відновлення субмарини виділяються стабільно. Човен уже готовий на 90%. У грудні його чекає швартовий тренінг (тестування роботи всіх агрегатів і систем), а в 2011 році — ходові випробування. І «Запоріжжя» буде повноцінною бойовою одиницею Військово-Морських сил ЗС України.
Команда субмарини, а служать на ній екіпаж з 80 осіб (це офіцери, матроси-строковики та контрактники), з нетерпінням чекає дня занурення. Чесно кажучи, життєвий простір на човні досить обмежений: невеликі кубрики, вузькі коридори, низькі стелі. На субмарині ми не помітили високих матросів. А ось майже двометровому військовому міністру адміралу Єжелю довелося згрупуватися, щоб потрапити всередину.
Кадри на човен підбираються не тільки за зростом, а й за хорошим здоров’ям. Навіть із відповідними іменами. Так, матрос Марін Колок (родом із Чернівців) ще у військкоматі свідомо вибрав місце служби. На «Запоріжжі» юнак уже сім місяців, майже половина терміну. Тож він ще до дембеля встигне побачити морські глибини... А поки трюмний машиніст бойової частини №5 відповідає за пожежну безпеку відсіку, несе бойові вахти, разом з іншими товаришами по службі проходить практичні заняття із занурення та підйому човна. Короткострокова, але заповітна мрія Маріна (на знімку) — якомога швидше вийти в море.
— А плавати сам умієш? — запитуємо матроса.
— Звичайно. Можу показати, — охоче відповідає співрозмовник. — Нас учать і водолазній справі, як поводитися в екстремальних ситуаціях...
Командир мінно-торпедної бойової частини підводного човна «Запоріжжя» капітан ІІІ рангу Андрій Югов каже, що під час проведення ремонтних робіт екіпаж човна відповідає за пожежо- і вибухобезпечність у його відсіках, навчається та підвищує свій рівень ремонтної підготовки.
Триває підготовка екіпажу на діючих механізмах. Перебуваючи у Севастополі, Михайло Єжель подякував колегам із Чорноморського флоту за надану ними можливість стажування українських моряків на підводних човнах ЧФ.
— Значимість цього човна для наших Військово-Морських сил величезна, — каже Андрій Югов. — Тому що більшість наших кораблів протичовнові. Є й протичовнова авіація. Отже, вони тренуються виконувати бойові завдання, використовуючи як супротивника наш човен. А ми, відповідно, виконуємо свої завдання — пошук надводних цілей і їхнє знищення.
Адмірал Єжель значення субмарини для нашого флоту пояснив на прикладі боксерського рингу. Мовляв, спортсмен може майстерно бити на тренуваннях грушу, але вийшовши на двобій з реальним супротивником, розгубитися. Для перемоги йому потрібний спаринг на тренуваннях. От субмарина є своєрідним спаринг-партнером. На ньому відпрацьовуються завдання протичовнової боротьби. За словами міністра, без перебільшення на «Запоріжжі» буде зав’язано 60% бойової підготовки ВМС.
Командир підводного човна «Запоріжжя» Олег Орлов не менше за матроса Колока чекає занурення довіреного йому судна. Вік човна не вплинув на його головну якість — скритність, уважає підводник.
— У Туреччини є підводний човен, якому більше 50 років. Його будували американці, і він досі на ходу. І наш човен буде так само важко виявити нині, як і двадцять років тому. Що дає більші переваги цьому кораблю, — стверджує командир «Запоріжжя».
Наявність такого човна підвищує обороноздатність країни. Наприклад, у Туреччини 18 підводних човнів. Є субмарина у Болгарії, у Румунії. Практично всі причорноморські держави мають на озброєнні хоча б по одному підводному човну.
На нараді, яку провів міністр оборони у Севастополі за участі ремонтників, військових і місцевої влади, вирішили всі питання фінансування. Михайло Єжель заявив про те, що ремонт підводного човна повністю профінансований. Черговий транш в 2,5 млн. грн. днями перерахований Мінфіном.
Шефство над субмариною взяло місто, на честь якого вона названа. Міський голова Запоріжжя пообіцяв не залишати підшефного без уваги. Днями на човен доставили фарбу й формений одяг для екіпажу. Командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Віктор Макімов пообіцяв, що фотографія спонсора буде на весь відсік човна.
Київ —Севастополь—Київ.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
