Понад чверть води, яку несе Дніпро-Славутич у Чорне море, подаровано йому красунею Прип’яттю. У своєму гирлі вона мало чим поступається головній річці України: майже така само широка і повновода. А втім, за всієї своєї чарівності і значущості Прип’ять ще мало пошанована і вивчена. Найприкріше: досі ніхто точно не може сказати, де саме вона починається.

1. П’ятнадцять витоків однієї річки...

Тож звідки бере свій початок Прип’ять? Не раз запитував у відомих волинських географів. І жодного разу не отримував конкретної відповіді. Не знайдете ви її і в серйозних академічних виданнях. У 20-му томі «Большой Советской Энциклопедии» (3-тє видання), наприклад, читаємо: «Припять, река в БССР и УССР, правый приток Днепра, самый значительный по водности и площади бассейна. Дл. 775, пл. басс. 114,3 тыс. км2. Берет начало к северо-западу от г. Ковеля». «Точність» просто дивовижна. Локалізовано територію площею щонайменше чотири тисячі квадратних кілометрів. Спробуйте відшукати на ній це чарівне джерельце.

Але ця книжка видана ще 1975 року. Гаразд, візьмемо, щось із новішого. Наприклад, монографію «Управление трансграничным бассейном Днепра: суббассейн реки Припять» (Київ, 2012 р., видавництво «Кафедра»). На 46-й сторінці отримаємо ще цікавішу інформацію: «Припять берет начало в районе г. Владимира-Волынского. Исток ее расположен возле с. Гуполы к юго-западу от г. Шацка на высоте 163 м над уровнем моря». Отакої! Зауважимо, Володимир-Волинський розташований на п’ятдесят кілометрів південніше Ковеля і майже на сто — від русла Прип’яті. Як бачимо, знову пальцем у небо.

У відомому «Энциклопедическом словаре Ф.А. Брокгауза и И.А. Эфрона» (С.-Петербург, 1898 р.) у ХХV томі зазначено: «Припять — самый крупный из правых притоков р. Днепр, длиной в 759 верст (809 км. — М.Я.). Верховья П. находяться в северо-западной части Владимир-Волынского уезда Волынской губ., в местности весьма багатими озерами и болотами на абсолютной высоте около 72 саженей близ села Гуполы, к югу от местечка Шацка. Начало реки образуется многочисленными безыменными ручаями, сливающимися между деревнями Головно и Ст. Гута».

Ось, виявляється, звідкіля взялося в сучасних дослідників, що «Припять берет начало в районе г. Владимира-Волынского». Справді, у ХІХ столітті Шацьк і його околиці попри значну віддаленість належали Володимир-Волинському повіту. Нині ситуація в адміністративному поділі Волинської області зовсім інша. Тож можна зробити висновок, що автори монографії не поцікавилися, а де ж усе-таки насправді розташовані витоки цієї річки. Утім, вони погоджуються, що рівнинний характер території водозбору і малі нахили створюють труднощі при визначенні показників довжини Прип’яті і площі басейну водозбору, наводячи два зовсім різні показники довжини — 748 і 761 кілометр, і площі водозбору — 114,3 тис км2 і 121 тис. км2.

Зауважимо, що близько 80 відсотків річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале. Зокрема, верхній Дніпро з Березиною і Сожем забезпечують 35 відсотків річної маси води, Прип’ять — 26, Десна — 21 відсоток.

Географічна енциклопедія України визначає інше місце витоку Прип’яті, стверджуючи, що вона «бере початок біля села Голядин Любомльського району».

Досліджуючи витоки Прип’яті, автор у жовтні 2012 року побував у селі Столинські Смолярі Любомльського району. Сільський голова Микола Козак відвіз мене ще до одного витоку Прип’яті в прикордонному селі Гороховище. Місцеві жителі, як і Микола Адамович, переконані, що річка починалася з невеличкого озерця в центрі села. Воно ніколи не пересихає, але і вода після проведеної в 1970-х роках меліорації витікає з нього хіба що в повінь. Порушене меліоративними каналами і давнє русло. Тож про річку залишилися тут лише добрі спогади. Цікаво, що сільська вулиця Гороховищ прокладена саме по великому європейському вододілу. Вода з одного її боку стікає в Західний Буг, а з другого — живить канали басейну Прип’яті.

Ще одну адресу мені назвали в Інституті «Волиньводпроект», який у 1976 році розробляв проект осушення верхів’я річки Прип’яті та її заплави. За їхньою версією, Прип’ять починається між селами Будники і Столинські Смолярі. Після того, як побував там, на мене чекало глибоке розчарування: прямий як натягнутий шнур меліоративний канал, який має кілька відгалужень і майже стоячу воду. Уся ця величезна територія площею 25 тисяч гектарів колись була болотом. На жаль, після осушення більшість земель тут облогує, заростає бур’янами.

Колишній голова Шацької районної ради Володимир Голядинець, уродженець цих місць, теж має свою версію щодо витоків Прип’яті:

— Прип’ять бере початок на південному сході від села Столинські Смолярі і на південному заході від села Голядин. Раніше там були суцільні болота. Канал іде далі. Коли приїздили з білоруського телебачення, я їм показував це місце, і вони погодилися, бо далі не було вже що знімати.

Відомий волинський історик, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко вважає, що назва річки походить від п’ятнадцяти її витоків. Більше того, за однією з версій, первісна її назва нібито була Трип’ять (тобто три по п’ять), яка згодом трансформувалася у Прип’ять. Отже, витоків у Прип’яті багато, але ж мусить бути і один основний!

Волинська область.

ДОВІДКОВО

Витік, або початок, річки — місце з якого з’являється постійне русло річкового потоку. Витоком може бути стік з озера або потічок, що витікає із джерела, льодовика, болота (Географічний словник України).

 

(Далі буде).

Біля витоків річки.