Знаному в Україні краєзнавцю, подвижнику, ветерану музейної справи, заслуженому працівнику культури України Павлові Лотоцькому (на знімку) виповнилося вісімдесят років.І майже половину цього життєвого відтинку він присвятив дослідженню Берестецької битви 1651 року та розбудові музею «Козацькі могили» (нині це Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»).
У 1958 році комуністична влада закрила «Козацькі могили» у селі Пляшева Радивилівського району, перетворивши музей на... тваринницьку ферму. Одним із тих, хто намагався зберегти від знищення храмові реліквії, став місцевий учитель Павло Лотоцький. Опісля, у середині шістдесятих років, він організував першу експозицію історико-краєзнавчого музею, став його першим директором.
Згодом, особливо після того, як під керівництвом Ігоря Свєшникова розпочалися археологічні дослідження на місці Берестецької битви, Павло Лотоцький активно працював над створенням експозицій на основі віднайдених речей козацької доби.
— В особі Павла Лотоцького «Козацькі могили» знайшли ще одного будівничого, завдяки якому історично-меморіальна пам’ятка не тільки відродилася, але й зайняла своє достойне місце у пантеоні слави України, стала широковідомою не тільки на вітчизняних теренах, а й на світових, — відгукується про знаменитого ювіляра директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига. — Тож цілком заслужено Павло Якубович став першим лауреатом обласної премії за збереження історико-культурної спадщини імені Ігоря Свєшникова.
Музейні традиції ветерана продовжує не лише велика когорта його учнів, але й члени родини: син Юрій працює у Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви», онук Володимир — у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.
Рівненська область.
Фото автора.
