Автономна Республіка Крим — особливий регіон України. Довжина берегової лінії близько півтори тисячі кілометрів. На шельфі Азовського та Чорного морів добувають природний газ, нафту, мають промислове значення поклади залізної руди, мінеральних і термальних вод. Соляні багатства Сиваша використовують провідні підприємства хімічної промисловості. Тривалість сонячного сяйва і сумарна сонячна радіація сприяють розвитку сонячної енергетики. Крим покликаний бути одним із самодостатніх і розвинених регіонів України. На жаль, практично всі роки незалежності кримська влада більшою мірою приділяла увагу міжусобним війнам місцевої еліти, розбазарюванню виробничого й земельного фонду півострова, а центральна — взагалі блокувала всі соціально-економічні починання автономії. Це позначилося й на збіднілих фінансових потоках, і на конкретному підході до розв’язання проблем автономії. З приходом до влади нової команди керівників автономія одержала гарні перспективи стати майданчиком для реалізації соціально-економічних проектів.

Темпи розвитку задає промисловість

Автономія сьогодні посідає одне з провідних місць з певних показників. Республікою за січень—вересень виготовлено промислової продукції на 13,1 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року. За темпами зростання промислової продукції Крим поступається лише основним промислово розвиненим областям країни.

Чи варто дивуватися збільшенню надходження податків і зборів до зведеного бюджету Криму.

У загальний фонд зведеного бюджету Автономної Республіки Крим за січень—вересень 2010 року надійшло 4415,1 млн. грн. (це 71,6 відсотка від планових показників, затверджених у бюджеті на рік). Іншими словами, надходження податків і зборів зросло на 905,9 мільйона гривень. За темпами зниження заборгованості у виплаті заробітної плати республіка посідає одне з перших місць серед областей України. Розмір середньої номінальної заробітної плати в Криму досяг 1939 гривень.

На ринку праці рівень зареєстрованого безробіття знижується швидше, ніж по Україні. Кількість тих громадян, які претендують на одне робоче місце, скоротилася з 4 до 3 людей, кількість безробітних за дев’ять місяців зменшилася на 12 відсотків порівняно з минулим роком і становить 11 тисяч осіб. Тішить, що поступово поліпшується динаміка будівельного бізнесу. Адже це вид економічної діяльності, який орієнтовано на внутрішній ринок і стимулює внутрішній попит. За підсумками першого півріччя в автономії введено в експлуатацію 192 тис. метрів квадратних загальної площі житла (на 71 відсоток вище рівня аналогічного періоду минулого року). За цим показником Крим посідає перше місце серед регіонів України. Спостерігається зростання експорту товарів. За вісім місяців поточного року він становить 374,4 млн. дол. США, імпорту — 172,3 млн. дол. США. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становить 202,1 млн. дол. США (за аналогічний період 2009 року — 147,7 млн. дол. США).

Іноземні інвестиції, які надійшли до Криму за дев’ять місяців цього року, становлять 784,7 млн. дол. США, що перевищує рівень початку 2010 року на 9,2 відсотка.

...Та інші сфери впливу

У великих європейських країнах, а також США та Японії в сфері послуг зайнято більше службовців, ніж в інших галузях, разом узятих. За різними оцінками, приватний і державний сектори послуг створюють від 60 до 70 відсотків національного продукту. За даними республіканського комітету АРК з торгівлі й захисту прав споживачів, загальний обсяг продажів споживчих товарів на півострові за дев’ять місяців становить 17,5 мільярда гривень, тобто збільшився за рік на 2,3 мільярда гривень. А середньомісячний обіг роздрібної торгівлі на одну людину становить 951,5 гривні — на 127,6 гривні більше, ніж роком раніше. Обсяг реалізації побутових послуг за дев’ять місяців 2010 року становить 278,3 млн. гривень, темп зростання 102,5 відсотка.

Інтенсивно розвивається сільське господарство автономії. Взято курс на розвиток виноградарства й садівництва, оптимізацію структури посівних площ, розвиток меліорації й водного господарства Криму. На півострові запустили першу сонячну електростанцію в Україні потужністю 2,5 МВт. Електростанція під’єднана до державної електромережі й має гарантований збут, згідно із законом України про «зелений тариф».

Необхідно зазначити, що Крим почав активно розбудовувати транспортну інфраструктуру. Розпочато роботи з будівництва в Сімферополі приміського залізничного вокзалу, модернізовано й відремонтовано 73,5 км залізничних колій у напрямку Сімферополь—Севастополь, проведена реконструкція й капітальний ремонт 46,5 км комунальних доріг, виконано технічне переоснащення тролейбусної лінії Сімферополь—Алушта—Ялта, капітально відремонтовано автодороги в містах Армянську, Феодосії, Сімферополі та ін. Будівництво транспортного переходу через Керченську протоку, який з’єднає Крим із Краснодарським краєм Росії, стане додатковим каталізатором економічного розвитку автономії. Спорудження мостового переходу, за словами Голови Ради міністрів Криму Василя Джарти, передбачає створення тисячі робочих місць, гарантовані замовлення для низки промислових підприємств і будівельних організацій, розвиток обслуговуючої інфраструктури, збільшення транспортного потоку.

Уряд автономії затвердив проект Державної програми на період до 2020 року «Розвиток транспортно-дорожнього комплексу». У ній передбачено, що за десять років у Криму побудують понад сто п’ятдесят два кілометри нових автомобільних доріг. Заплановано, зокрема, завершення будівництва об’їзної дороги навколо Сімферополя. Планується також ремонт усіх кримських доріг загальною довжиною шість тисяч кілометрів.

Розв’язуючи поточні проблеми, керівництво Криму веде активну діяльність на перспективний розвиток автономії. Так створено Координаційну раду зі стратегічного розвитку Криму. У липні цього року відбулося перше засідання, на якому розглянули проект «Концепції розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2020 року». Сьогодні на основі Концепції разом з Національним інститутом стратегічних досліджень здійснюється розробка Стратегії економічного й соціального розвитку АРК на 2011—2020 роки. За словами першого заступника директора інституту Ярослава Жалило, стратегія орієнтована на реформування туристичної сфери, зменшення тінізації її послуг, збільшення тривалості курортного сезону, збереження об’єктів історико-культурної та архітектурної спадщини, біологічної різноманітності, а також на підвищення якості життя, поліпшення екологічної ситуації тощо. Крім того, у документі прописане створення соціальної, виробничої, ринкової та транспортної інфраструктури в сільській місцевості, розвиток тваринництва, овочівництва, виноградарства.

Курортна галузь — пріоритет

Як курортно-рекреаційна територія, Крим як жоден інший регіон України робить усе, щоб стати центром туризму України. Півострів має унікальну лікувально-профілактичну базу й сьогодні займає стабільну позицію на туристичному ринку країни й близького зарубіжжя. З ініціативи керівництва автономії цього року проведена чимала робота з ефективного функціонування комплексу доступних пляжів, розвитку курортної інфраструктури. На сьогодні «Блакитний прапор», який є міжнародним екологічним сертифікатом, присвоєно чотирьом кримським пляжам. Уперше за останні дванадцять років бюджет на підготовку минулого курортного сезону-2010 становив понад 3 мільйони гривень. У проекті середньострокової програми розвитку туризму й курортів АРК передбачається щорічне фінансування галузі в розмірі не менш як 10 мільйонів гривень.

Цього року створено рекламний ролик про Крим для розміщення на найпопулярнішому в Росії Першому каналі. Нині на півострові реалізують 23 інвестиційні проекти, які належать до курортно-туристичної галузі. Їхня загальна кошторисна вартість — 592,3 млн. дол. США. Завдяки зусиллям уряду автономії визначено пріоритетність реалізації інвестиційних проектів у курортно-туристичній сфері й повертається пільговий режим оподаткування інвестиційної діяльності.

Сьогодні в рекреаційній сфері автономії стоїть завдання — забезпечити розвиток півострова як міжнародного туристичного центру й цілорічного курорту.

Водночас, за словами кримського політичного експерта Олександра Форманчука, Крим, незважаючи на взятий темп, потребує не просто реформ, а серйозного глибокого струсу, оскільки ресурси для сталого розвитку вже вичерпано. «Новому парламенту (Верховній Раді АРК. — Авт.) доведеться взяти на себе відповідальність за це випробування, за передвиборні обіцянки, за укладені соціальні договори, за перетворення Криму на перлину України, за взятий темп», — сказав експерт.