На галузь тисне імпорт сирів, скорочення поголів’я корів та втрата ринку з Казахстаном
Ціни на молоко піднялися до рекордних висот — 8 гривень за літр у найдешевшій, плівковій, упаковці стало звичним для столичного покупця. Підстави такого стрімкого подорожчання готової продукції стають зрозумілими, коли поцікавитися вартістю сировини. Так, стверджує статистика, за січень—вересень середня закупівельна ціна на сире молоко зросла на 64,5 відсотка до відповідного періоду минулого року. Зокрема, у сільгосппідприємствах підвищилася на 56,7, у господарствах населення — на 72 відсотки.
Виявляється, подорожчання сировини вже у серпні було спричинене не лише економічними причинами, як-от: скорочення поголів’я корів, наближення сезону зниження надоїв, брак зелених кормів для тварин через літню спеку. За два-три місяці до місцевих виборів з багатьма керівниками молокопереробних підприємств проводилася «відповідна робота» — платити за літр молока, зданого з приватних подвір’їв, принаймні по три гривні. І вони платили, паралельно підвищуючи до 4—4,5 тисячі гривень за тонну закупівельну ціну для сільгосппідприємств.
Та причина негараздів — не лише у вартості сировини. Молочна галузь переживає скрутні часи передусім через низьку купівельну спроможність наших співгромадян. Саме вона стала причиною значного падіння обсягів реалізації молочної продукції вітчизняного виробництва. Очікуване цьогоріч споживання молокопродукції в перерахунку на молоко в цілому становить, за розрахунками Мінекономіки, 198,4 кілограма на особу. Зокрема, споживання молочної продукції промислового виробництва — 82 кілограми на одну людину. Фізіологічна норма — 380 кілограм на особу. Такі цифри озвучив під час наради з керівниками переробних підприємств голова правління Національної асоціації «Укрмолпром» Василь Бондаренко.
За його словами, на роботу галузі негативно вплинув масовий імпорт твердих сирів. Особливо з Польщі за демпінговими цінами з добавками немолочного походження. У Львові імпортний сир реалізується по 36 гривень за кілограм, Донецьку — по 42 гривні. З’явилася така продукція і на ринках Волинської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Вінницької та Хмельницької областей. При цьому оптово-відпускна ціна подібного товару на наших підприємствах — 48—50 гривень. А у роздрібній торгівлі українські сири продаються за ціною від 63 до 100 гривень за кіло. Не виключено, припускає Василь Бондаренко, до нашої держави потрапляє незаконно завезений сир. Це істотно підриває позиції галузі на внутрішньому ринку.
Друга проблема, яка непокоїть працівників галузі, — припинення поставок з нашої держави молокопродукції до Республіки Казахстан через запровадження положень Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном. Тільки десяти проінспектованим відповідними службами РФ українським молокопереробним підприємствам дозволено експорт твердих сирів до Росії. Відповідно, продукція тільки цих виробників може експортуватися до Казахстану. До створення Митного союзу обмежень на поставку молочної продукції до Казахстану не було.
Втрата цього ринку негативно позначається і на діяльності безпосередніх виробників молока та молочної продукції, і на економіці держави загалом. На внутрішньому ринку осіло додатково до 5 тисяч тонн твердого сиру, сухого молока, спредів, які раніше експортувалися до цієї країни. Як наслідок — деякі українські підприємства призупиняють приймання молока для переробки, бо мають на складах по 500—600 тонн сиру. А є такі, де його накопичилося
4 тисячі тонн.
Під час наради виробники наголошували і на тому, що слід відмінити адміністративне регулювання закупівельних цін на сире молоко та декларування їх на готову продукцію, оскільки це суперечить ринковим умовам господарювання.
Адже, за словами Василя Бондаренка, доречно запитати: «Як галузі у таких «ринкових умовах» працювати?!». Оптово-відпускні ціни на молочну продукцію, зокрема, і на соціальні продукти, підприємства знизили, але в торгівлі вони не знижуються. Заводи змушені виробляти продукцію іншої жирності, щоб якось конкурувати з демпінговим імпортом.
Представники підприємств вирішили звернутися до глави уряду, аби він посприяв у розв’язанні наболілих проблем.
На нараді побувала Галина КВІТКА.
