Жителька села Буянки Ріпкинського району Марія Кузьмівна Нестеренко має 71 рік, але енергії їй не позичати. Своїми скаргами, позовами вона не дає спочинку місцевому керівництву. Її часто можна побачити у райцентрі, Чернігові. Їздила навіть у Київ до адміністрації Президента.

Приїжджають за її зверненнями у Буянки, Вишневе (центр сільської ради) різноманітні комісії. Та після вивчення справ надсилають Марії Нестеренко загалом однакову стандартну відповідь — «порушень не виявлено».

За що ж клопочеться Марія Кузьмівна? Вона хоче позбутися «захватчиків», які «шахрайським шляхом забрали колективне майно, яке люди наживали за 70 років, і землю повикрадали».

Жінка конкретизує це у своєму листі до «Голосу України»: «Ми, колгоспники, в оренду віддали майно і землю на 3 роки — з 2000-го по 2003 рік, а потім на такий самий другий термін. За три роки наші засновники набралися кредитів і задумали їх погасити таким способом. У людей забрали майнові сертифікати і попросили паспорти, щось виписали і загадували людям розписатися. Через якийсь час ми дізнаємося, що там, де ми розписалися, був документ про купівлю-продаж майна з відстрочкою платежу на 30 років. Ми з їхніми діями не згодні. Зокрема, ми вважаємо, що рішення зборів за 2004 рік сфальсифіковані (протоколи виготовлені, а люди на збори не збиралися і не брали участі у голосуванні)».

Написала вона й про те, що в результаті повторного розпаювання селянам значно зменшено розміри земельних та майнових паїв. Зазначимо, що це версія Марії Кузьмівни.

Можливо, вона й відповідає реаліям. Але для того, щоб визнати кілька зборів членів КСП «Дружба» від 25.02.2004, 15.04.2004, 23.12.2004 фальсифікованими, потрібно це довести в суді. Проте ця спроба для Марії Нестеренко виявилася невдалою. Господарський суд Чернігівської області 23 червня 2009 року дійшов висновку, що у позивачів «не виникло статусу ані засновників товариства, ані його учасників», «а тому справи, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, не є підвідомчими господарським судам».

Річ у тім, що Марія Кузьмівна вирішила не укладати договору з ТОВ «Дружба» і тепер, так би мовити, не є його пайовиком-орендодавцем. Пайова земля жінки ніким не обробляється у полі, а майно її та діда, якого доглядала, виділено у натурі. Частину вона забрала (нетеля вагою 126 кілограмів, свиню вагою 200 кілограмів та ще різні товари на загальну суму 3634 гривні). Виділений розукомплектований трактор ЮМЗ-6 (від нього залишилася частина кабіни, корпус мосту, напіввісь, корпус коробки передач) та запчастини (на 789 гривень) колишня доярка не хоче забирати, оскільки не знає, що з тим металом робити. Є її майно і в будівлях.

Ріпкинський районний суд 8 лютого 2008 року не визнав недійсним акт приймання-передачі майна та відмовив Марії Нестеренко у стягненні вартості майнового паю з ТОВ «Дружба».

Одне слово, Марія Кузьмівна практично з усіх позицій програла. І вона в цьому неодинока. Адже не секрет: у переважній своїй більшості мешканці сіл Чернігівщини під час розпаювань, поділу майна фактично всі недоотримали того, що заслужили за 30—45 років праці у колгоспах. У 1990-х роках розорилися навіть колгоспи-мільйонери. Ще й досі обіч доріг «красуються» їх розібрані ферми. У багатьох населених пунктах, коли кинулися ділити майно, то уже нічого було дати на пай. Ні корови, ні свині, ні запчастини. Усе десь позникало, віддалося за борги. Хочеш — подавай у суд, але що отримаєш?

Парадокс, але у Буянках та Вишневому ще є що ділити. Є тут і новітня техніка, і корівники, та й телятники не порожні. Можливо, через це й не заглиблюються різноманітні перевіряючі у протоколи ТОВ «Дружба», не ставлять їх під сумнів. Є папір, є печатка, є дати, є підписи. Формально усього дотримано. То ж який сенс визнавати загальні збори колишніх членів КСП нелігитимними? Щоб розвалити господарство? А що буде взамін? Справедливий розподіл майна? Але всім знову-таки не вистачить по трактору, по машині. Бо їх у 30 раз менше, ніж пайовиків.

— Ми не хапаємо зірок з неба, — каже директор ТОВ «Дружба» Тетяна Остапенко. — У господарстві чимало проблем. Однак воно забезпечує роботою 107 людей. Середня зарплата становить 997 гривень. Ми маємо 854 голови великої рогатої худоби, з них 362 корови. Щодня здаємо по 2 тонни молока, а влітку — по 5 тонн. Загалом уже продали з початку року 836 тонн молока, заробили 2 мільйони 378 тисяч гривень. Дійне стадо розширюватимемо, бо це жива копійка. У нас приймають молоко по 3 гривні 50 копійок. Тому зерно не продаємо. Вигідніше його залишити для годівлі. Заготовляємо корми, щоб корови добре доїлися. Тримаємо ще свиней. Але це тільки для того, щоб з людьми розраховуватися поросятами. Даємо продукти також на школу. Помирає пайовик — виписуємо на його поховання труну, машину, м’ясо.

Сільський голова Раїса Приходько пояснила причину зменшення величини майнового та земельного паїв.

— Спочатку розпаювання було у 2000 році, — каже вона. — Тоді у нас налічувалося 478 пайовиків. Однак розпаювання першого разу проведено неправильно. Бо не були враховані померлі (?! — Авт.) пайовики. У 2004 році ми виправили цю помилку. Кількість пайовиків зросла до 744. Через те зменшилися частки паїв.

...Процедура розпаювання складна. У ній важко розібратися навіть фахівцям. Багато людей у Буянках і досі сумніваються у чесності, справедливості прийнятих на зборах поспіхом на слух рішень у 2004 році. Тим паче що останнє розпаювання принесло плутанину в отриманні спадщини. Спадкоємці оформляють її нотаріально часто-густо за документами розпаювання 2000 року, де фігурують більш солідні цифри.

Зрештою, невдоволені селяни мають право утворити власну спілку громадян-співвласників. Спеціалісти головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації навіть пообіцяли надати ініціативній групі, яка все-таки зважиться забрати частину пайовиків у ТОВ «Дружба», необхідну консультаційну, практичну допомогу. Шанс в опозиції є: у цьому році у Буянках та Вишневому завершується термін дії оренди земельних паїв. Але чи підуть за пенсіонеркою Марією Нестеренко, яка обрана депутатом Вишнівської сільської ради, люди? Чи зможуть вони ефективно розпочати господарювати на власній землі? Адже, крім бажання справедливості, сільській опозиції явно бракує аграрних фахівців, навіть людей працездатного віку.

 

Чернігівська область.

На знімку: депутат сільради Марія Нестеренко не припиняє боротьби.

Фото автора.